Кантінг (похідне від ( IPA : caṇʈiŋ; стара орфографія : tjanting) — техніка, що використовується для виготовлення візерунків на традиційному індонезійському батику. Традиційно для кантінгу використовується невеликий інструмент кант, які наноситься на тканину розплавлений віск, щоб під час фарбування створювати малюнки.
Етімологія
Слово «кант» походить від яванського слова ꦕꦤ꧀ꦛꦶꦁ(IPA:t͡ʃɑnʈɪŋ), що означає невеликий інструмент для вичерпування
Опис
Кантування виникло на острові Ява приблизно у 12 столітті.
Для написання батикових візерунків воском використовується кантування, тобто нанесення на тканину кантом розплавленого воску по лініям малюнку. Ємність кантів зазвичай виготовляється з міді з бамбуковою ручкою, але сучасне кантування для батику використовує штампувальні інструменти, які також створюють блокування кольору воском.
Кант має мідну ємність ньямплунґ для розплавленого воску, кучук для виходу воску з ньямплунга (зубець) та ручку з бамбука або дерева.
Розмір лінії кантінгу може змінюватися залежно від потреби батикового малюнка. Під час створення майстер тримає кант як ручку, наповнюючи ньямплинг рідким воском з каструлі, де віск постійно нагрівається, а потім наносить віск, що виходить з кучука, на мотив батику, який намальований олівцем .
Типи За багатовікову традицію виготовлення батику було створено різні види кантів:
Типи за використанням: кант, який використовується для створення основного дизайну батика кант, який використовується для створення малюнку ісен-ісен кавунг-батику. Типи за кількістю зубців : кант з одним зубцем. кант з двома зубцями . кант з трьома зубцями для створення рівнобедреного трикутника; кант з чотирма зубцями, що полегшують утворення сторін квадрату. кант з п'ятьма вершинами, що утворюють сторону квадрату з п'ятою точкою посередині. кант з непарною кількістю зубців (більше семи) кант з чотирма або шістьма зубцями, що утворюють пряму лінію.
Галерея
Див. також
Писачок
Примітки