Кунтіланак (індонезійська назва), також званий Понтіанак (малайська назва), — мстивий дух в Індонезії, Малайзії та Сінгапурі. Він схожий на Лангсуїр в інших регіонах Південно-Східної Азії. Кунтіланак зазвичай приймає форму вагітної жінки, яка померла під час пологів. Або ж його часто описують як розгніваний жіночий дух. Інша форма Кунтіланак стосується привида або білої пані з фольклору Південно-Східної Азії.
Кунтіланак часто описують як жінку з довгим волоссям у білому вбранні. Вона заманює нічого не підозрюючих чоловіків, щоб посіяти страх і здійснити помсту. Ознаками того, що Кунтіланак десь поруч, є плач немовляти, а також запах трупного розкладу або квітів плюмерії.
Етимологія Кунтіланак, або Понтіанак, часто описують як астральний жіночий дух. Інша версія цієї фігури зображує її як жінку з довгими, гострими іклами та нігтями. Вона схожа на дух жінки, яка не могла народити, поки її мертвонароджена дитина залишалася в її утробі. Ця фігура, як відомо, мешкає переважно в регіоні Калімантан, до якого входить місто Понтіанак.
Понтіанак здатна приймати подобу вродливої жінки, щоб заманювати свою здобич. У Малайзії легенди описують їх як «вампірських» істот, що висмоктують кров і роздирають внутрішні органи чоловіків. Вони вважаються особливо злісними ханту, які померли під час пологів і полюють на вагітних жінок та дітей під час пологів. Там їх також називають ханту лангсуяр.
Понтіанак походить від міфів та народних казок, деякі з яких особливо популярні в Калімантані (Борнео). Будучи одним із найвідоміших творів індонезійського фольклору, він надихнув на назву столиці в регіоні Західний Калімантан під назвою Понтіанак. Легенда про місто Понтіанак свідчить, що місто спочатку було старою торговою станцією, що кишіла привидами, поки Шариф Абдуррахман Аль-Кадрі та його армія не прогнали їх гарматним вогнем. Потім він збудував на цьому місці мечеть і палац. Ці будівлі стали містом і резиденцією Понтіанакського султанату. Святкові урочистості часто включають стрільбу з бамбукових гармат, щоб віддати данину султану.Amrizan Madian; Matahari Tegak Dua Kali Setahun di Kota Khatulistiwa; Situs Berita Nasional Malaysia (in Indonesian)
Зовнішній вигляд та поведінка Кунтіланак (Понтіанак) часто описують як вродливу жінку з блідою шкірою, червоними очима та довгим чорним волоссям. Зазвичай вона одягнена в заплямовану кров'ю білу сукню. Також описується, що Кунтіланак набуває більш монструозного вигляду, коли схоплює свою здобич — як правило, чоловіків або беззахисних людей. Через свою кровожерливість і хижу природу Понтіанак може поставати у подобі звіра або привида, що нагадує вампіра Дракулу.
Понтіанак з'являється лише під час повні й зазвичай сповіщає про свою присутність плачем немовляти або жіночим сміхом. Кажуть, якщо ці звуки тихі — вона зовсім поруч, а якщо гучні — вона далеко. Деякі джерела також стверджують, що нічне виття собаки свідчить про присутність Понтіанак, але на певній відстані; якщо ж собака починає скимлити — вона вже близько. Вважається, що її появу віщує солодкий квітковий аромат (схожий на запах плюмерії), який згодом змінюється смородом, що нагадує трупний розклад.
Понтіанак вбиває своїх жертв, вириваючи внутрішні органи довгими нігтями, щоб потім їх з'їсти. У випадках, коли вона прагне помститися чоловікові, кажуть, що вона випускає йому тельбухи голими руками. Якщо жертва тримає очі розплющеними, коли Понтіанак поруч, вона висмоктує їх просто з черепа. Вважається, що Понтіанак знаходить здобич за запахом чистої білизни; через це деякі малайзійці відмовляються залишати будь-який одяг на вулиці на ніч.
Понтіанак асоціюється з банановими деревами, і кажуть, що протягом дня в них мешкає її дух. За фольклором, Понтіанак можна прогнати, вбивши цвях у отвір на потилиці, що змушує її перетворюватися на красиву жінку та добру дружину, поки цвях не буде видалено.
Індонезійська Кунтіланак схожа на Понтіанак у Малайзії, але зазвичай приймає форму птаха та висмоктує кров незайманих та молодих жінок. Птах, який видає звук «Ке-ке-ке» під час польоту, може бути посланий за допомогою чорної магії, щоб викликати у жінки захворювання; характерним симптомом є маткова кровотеча. Коли чоловік наближається до неї, поки вона перебуває у жіночій подобі, Кунтіланак раптово повертається і виявляє, що її спина порожня — подібно до Сундел Болонг, привида повії з величезною зяючою дірою в спині.
У масовій культурі Кунтіланак зображували в індонезійських та малайзійських фільмах жахів, а також на індонезійському та малайзійському телебаченні. У фільмах Понтіанак часто постають у образі темноволосих жінок. Вони володіють надприродними силами й іноді можуть навіть відігравати роль героїнь. Поширеним сюжетним прийомом є їхнє приборкання за допомогою цвяха, вбитого в задню частину шиї: це не вбиває істоту, а натомість перетворює її на звичайну жінку.
Фільми про понтіанака стали популярними в Малайзії в 1950-х і 1960-х роках, після того як Cathay-Keris Films зняла серію з чотирьох фільмів (Понтіанак в 1957 році, Дендам Понтіанак у 1957 році, Сумпах Понтіанак у 1958 році та Понтіанак Гуа Мусанг у 1964 році), всі зняті режисером Б. Н. Рао Марією Менадо в ролі Понтіанак. У відповідь на це кампанія Malay Film Productions зняла власну серію фільмів під керівництвом Рамона А. Естелли. Багато з цих ранніх фільмів зараз втрачені.
Виробництво фільмів про Понтіанак здебільшого припинилося до 1970-х років, а в 1990-х роках уряд Малайзії цензурував фільми жахів. Ці закони були послаблені у 2000-х роках, що призвело до нової хвилі фільмів, зокрема феміністичного «Понтіанак Харум Сундал Малам».
Малайзійські фільми: Понтіанак (1957) Дендам Понтіанак (англ. The Pontianak's Vengeance — «Помста Понтіанак», 1957) Сумпах Понтіанак (англ. Curse of the Pontianak — «Прокляття Понтіанак», 1958) Анак Понтіанак (англ. The Pontianak Child — «Дитя Понтіанак», 1958) Понтіанак Кембалі (англ. The Return of Pontianak — «Повернення Понтіанак», 1963) Понтіанак Гуа Мусанг (англ. Pontianak Musang Cave — «Понтіанак з печери Мусанг», 1964) Понтіанак (1975, реж. Роджер Саттон) Повернення до Понтіанак (2001, реж. Джинн) Понтіанак: Аромат нічного жасмину (2004) Перемпуан, Понтіанак дан Дот Дот Дот (2004) Понтіанак: Аромат нічного жасмину 2 (2005) Крик Понтіанак (2005) Анак Понтіанак (телесеріал, 2007) Понтіанак Ремаджа (2009) Понтіанак Ремаджа (мінісеріал, 2010) Допоможіть! Моя дівчина — Понтіанак (2011) Понтіанак проти Масляної людини (2012) Ніготь Понтіанак (2013) Містері Бісікан Понтіанак (2013)Misteri Bisikan Pontianak (2013)=https://m.imdb.com/title/tt3145626/?ref_=fn_al_tt_17 Понтіанак заблукала в селі (телефільм, 2016) Дендам Понтіанак (2019) Моя колишня — Понтіанак (Ex Aku Pontianak / My Ex Is A Pontianak, 2022) Пулау (2023)
Індонезійські фільми: Кунтіланак (1962) Кунтіланак (1974) Лаванг Севу: Помста Кунтіланак (2007) Тунель Касабланка (Червона Кунтіланак) (2007) Гніздо Кунтіланак (2008) Кунтіланак (2006), Кунтіланак 2 (2007), Кунтіланак 3 (2008) Морг Кунтіланак (2009) Кунтіланак Беранак (2009) Паку Кунтіланак («Цвях Кунтіланак», 2009) Сантет Кунтіланак (2012) Кунтіланак (2018)
Індонезійські відеоігри: ДредАут (2014) Памалі: Індонезійський фольклорний хорор (2018)
Сінгапурські фільми: Повернення Понтіанак (також відомий як Магія вуду, 2001) Дендам Понтіанак (також відомий як Помста Понтіанак, 2019)
Гонконзькі фільми: Дитя демона (1998)
Малайзійська художня література: «Будинок тіток» (2011), автор Дзен Чо
Сінгапурська художня література: «Фольклор»: серія «Ніхто» (Nobody)
Американська художня література: «Надприродне»: серія «Холодний вогонь» (Cold Fire)
Інтернет-субкультура: Віртуальна ютуберка Міка Мелатіка з індонезійського відділення компанії «Ніджісанджі»'' (Nijisanji ID) за описом її персонажа є кунтіланак.
Див. також
Чурел Кери Лангсуїр Лейяк Мадам Кої Кої Мавка Онрьо Тай Тонг Клом Убуме Якшіні, подібна постать в індуїстській, буддійській та джайністській релігійних міфологіях Індонезійські фільми жахів
Примітки
Бібліографія
Посилання
Стаття сінгапурських дослідників паранормальних явищ про Понтіанаки «Понтіанаки та питання правдоподібності в сінгапурському кіно» (потрібні логін та пароль) — есе доктора Тімоті Вайта з Національного університету Сінгапуру про важливу роль фільмів жахів 1950-х і 1960-х років в еволюції міфології Понтіанаків.