Мікротема () — окрема частина загальної теми тексту, що містить відносно закінчену думку і служить для розгортання основної теми. Вона є складником структурно-семантичної організації тексту та виступає найменшою тематичною одиницею, яку зазвичай розкривають у межах одного абзацуБаранник Д. Х. Абзац // — С. 6—7..
Визначення У текстології мікротема розглядається як тематична підодиниця, яка:
є частиною загальної теми (макротеми) тексту; містить одну головну думку, що розкривається через групу речень; виражається тематичним реченням або тематичною групою речень.
Мікротема допомагає структурувати великий текст на окремі за змістом фрагменти, що полегшує його сприйняття, аналіз і планування.
Освіта В освітньому контексті мікротемою також називають дуже коротке есе. Наприклад, воно може мати обсяг 100–500 слів або вміщуватися на індексній картці розміром 130 × 200 мм. Часто мікротема є самостійною навчальною вправою, однак у курсах із письма її також використовують як поетапний інструмент для поступового створення більшого письмового проєкту. Мікротеми дають змогу здійснювати швидке оцінювання, зокрема за спрощеною шкалою (наприклад, A+/A/A−). Регулярне написання мікротем сприяє розвитку навичок письма, оскільки студенти часто практикуються у викладі одного й того самого змісту різними способами та з використанням різних мовних конструкцій і словесних поєднань.
Мікротематизм У вузькоспеціалізованих наукових галузях, наприклад, в аналізі музичних творів, існує термін мікротематизм (). Він позначає використання малих тематичних фрагментів у композиції музичного твору. Концепція мікротематизму застосовується в музикознавчих дослідженнях для опису тематичної організації творів XX століття.
Див. також
Абзац Тема (мовознавство)
Примітки