Барбара Гілларі (; 12 червня 1931 — 23 листопада 2019) — американська дослідниця Арктики, медсестра, видавчиня, шукачка пригод та натхненна ораторка. Народилася в Нью-Йорку, навчалася у Новій школі, де здобула ступінь бакалавра та магістра геронтології. Після здобуття освіти вона стала медсестрою, а також заснувала Асоціацію дій Арверни та журнал Peninsula Magazine.

У 2007 році у віці 75 років Гілларі стала другою відомою темношкірою жінкою, яка досягла Північного полюса. Вона досягла Південного полюса у січні 2011 року у віці 79 років, ставши першою афроамериканкою, яка досягла його, і одночасно першою темношкірою жінкою, яка досягла обох полюсів. Після своїх подорожей до Північного та Південного полюсів вона стала натхненною ораторкою, виступаючи перед такими організаціями, як Національна організація жінок.

Переживши рак молочної залози у 20 років та рак легень у 60, у 2019 році її здоров'я почало погіршуватися. Після госпіталізації до лікарні у Фар-Рокавей, штат Нью-Йорк, вона померла 23 листопада 2019 року у віці 88 років.

Особисте життя Гілларі народилася 12 червня 1931 року в Нью-Йорку, в районі, який зараз відомий як район Лінкольн-сквер (раніше Сан-Хуан-Гілл, Мангеттен). Її виховувала в Гарлемі мати Віола Джонс Гілларі, її батько помер, коли їй було два роки.Katharine Q. Seelye, «Barbara Hillary, 88, Trailblazer on Top (and Bottom) of the World, Dies,» The New York Times, November 26, 2019. Гілларі виросла в бідності — її мати прибирала в будинках, щоб утримувати сім'ю, — але вона проводила багато часу за читанням: «У нашому домі не було такого поняття, як психічна бідність». Однією з її улюблених книг був пригодницький роман «Робінзон Крузо». Вона навчалася в Новій школі (університет) у Нью-Йорку, де спеціалізувалася на геронтології, отримавши ступінь бакалавра мистецтв і магістра. Після закінчення Нової школи вона стала медсестрою, де працювала 55 років до виходу на пенсію.

Приблизно у 1998 році Гілларі поставили діагноз рак легень, який вимагав хірургічного видалення. Ця операція призвела до зменшення її дихальної здатності на 25 відсотків. Це був її другий діагноз раку, оскільки рак молочної залози їй діагностували у 20 років. Вона захворіла на початку 2019 року, оскільки в її серцевому клапані накопичилася рідина. Незважаючи на хворобу, їй все ж вдалося поїхати до Монголії, щоб підвищити обізнаність про вплив зміни клімату на місцеві спільноти. Після місяців погіршення здоров'я її госпіталізували, а пізніше вона померла 23 листопада 2019 року у Фар-Рокавеї, штаті Нью-Йорк.

Активізм Гілларі була активною у своїй громаді. Вона була засновницею Arverne Action Association, Inc., групи, що займається покращенням життя в Арверні, штатs Нью-Йорк, та громаді півострова Рокавей. Вона також була засновницею та головною редакторкою журналу The Peninsula Magazine, некомерційного та багатонаціонального журналу в районі Квінз у Нью-Йорку. Цей журнал був першим у своєму роді в регіоні. Після відвідування полюсів Гілларі зацікавилася впливом зміни клімату на полярні льодовики та світ за їх межами та почала читати публічні лекції на цю тему. У 2019 році вона вирушила до монгольського степу, щоб відвідати громаду, культурні традиції якої перебувають під загрозою через зміну клімату.

Шукачка пригод

Подорожі до Північного та Південного полюсів Після завершення кар'єри медсестри Гілларі шукала пригод, катаючись на собачих упряжках у Квебеку та фотографуючи білих ведмедів у Манітобі. Коли вона дізналася, що жодна темношкіра жінка не досягла Північного полюса, вона вирішила стати першою, хто це зробить. Полярна експедиція на той час коштувала близько 20 000 доларів і вимагала від неї катання на лижах, чого вона ніколи раніше не робила. Щоб зібрати кошти, вона надсилала листи потенційним спонсорам і приймала пожертви, зрештою зібравши понад 25 000 доларів для фінансування своєї експедиції до Арктики. Щоб підготуватися до своєї подорожі, вона брала уроки катання на лижах, найняла особистого тренера та тренувалася з вагами. 23 квітня 2007 року, у віці 75 років, вона стала однією з найстаріших людей, які ступили на Північний полюс, і першою темношкірою жінкою.

П'ять років по тому, 6 січня 2011 року, у віці 79 років, вона стала першою афроамериканкою, яка ступила на Південний полюс.

Після своїх експедицій Гілларі стала натхненною ораторкою. Про неї писали NBC News та CNN.com, а також вона виступала з промовами в різних організаціях, таких як Національна організація жінок.

Гілларі присвятила свою подорож на Північний полюс своїй матері, Віолі Джонс Гілларі, яка в 1930-х роках переїхала з «низької країни» острова Гілтон-Гед, Південна Кароліна, до Нью-Йорка, щоб дати Барбарі та її сестрі, Дороті Гілларі Аранді, шанс на кращу освіту. Батько Барбари Гілларі помер, коли їй був лише один рік.

Нагороди та почесні відзнаки

2007 — Палата представників Сполучених Штатів ухвалила резолюцію, що визнає та вшановує її досягнення у досягненні Північного полюса. 2008 — від Національної організації жінок отримала нагороду «Жінка мужності». 2020 — її уведено до Національної зали жіночої слави.

Примітки

Посилання

Особистий веб-сайт Барбари Гілларі https://www.thevintagenews.com https://www.spsnational.org Резолюція 110-го Конгресу H.Res. 466. Бібліотека Конгресу. «Чорношкіра жінка досягла Північного полюса», інтерв'ю CNN 18.05.09. «Страх робить вас обережнішими», інтерв'ю CNN.com. Я знаю таку жінку — документальний фільм Елейн Медсен Меган Барр, «75-річна жінка, яка пережила рак, дістається на лижах до Північного полюса», Seattle Times, 7 травня 2007 року. «Темношкіра жінка-піонерка доводить, що мрії не мають терміну придатності», Бюлетень Aging Horizons. «На вершині світу», журнал «Лижники-бігаки». «Велика дама Арктики», журнал «Жіночі пригоди». «Уроки Північного полюса», Advance for Radation Oncology. Лорен Коллінз, «Справжня Північ», журнал New Yorker, 26 березня 2007 року. Роуз Рассел, «75-річна темношкіра жінка вперше дісталася на лижах до Північного полюса», Toledo Blade, 12 травня 2007 року. Патрісія Салбер, «Барбара Гілларі — новий тип старожила», The Doctor Weighs In, 7 травня 2007 року.