Копальня Сан-Карло – гірничдобувне підприємство у італійській Тоскані, що здійснює видобуток вапняку для потреб содового виробництва у Розіньяно.
В 1918 році компанія Solvay запустила у Розіньяно завод кальцинованої соди, що потребував вапняк для випалу вапна. Первісно поставки вапняка відбувались із розташованого поруч кар’єру Аквабона, втім, виробництво стрімко зростало і вже наприкінці 1920-х запаси Аквабона підійшли до завершення. Як наслідок, з 1929-го перейшли на живлення від копальні Сан-Карло.
Розробка Сан-Карло ведеться відкритим способом. Вапняк підривають, після чого шматки породи відправляють на дроблення. Видачу продукції тривалий час здійснювали за допомогою канатної дороги протяжністю 4450 метрів з продуктивністю 250 тонн на годину, що далі передавала вапняк на залізницю для транспортування на відстань у 34 кілометра. В 2008-му до самої копальні проклали залізничну гілку протяжністю 5 кілометрів, що дозволило вивести канатну дорогу з експлуатації.
На початку 1980-х річна потужність копальні перевищила 1 млн тонн. В подальшому вона була доведена до 1,7 млн тонн на рік, при цьому 80% споживав завод у Розіньяно, тоді як дрібнішу фракцію другого сорту використовували для дорожніх робіт.
Примітки