Газостійкість - це здатність рослин зберігати життєдіяльність під дією шкідливих газів.
Морфологічні особливості Газостійкість рослин залежить від будови їх листків. Найбільш газостійкі рослини мають більш потужну розвинену покривну тканину листя (більшу товщину зовнішніх стінок епідермісу і кутикули) та більш щільну структуру внутрішніх тканин (губчастої паренхіми).Панцирева Г.В. Озеленення населених місць. Методичні вказівки для виконання практичних робіт та організації самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» освітнього ступеня «Бакалавр». – Вінниця: РВВ ВНАУ, 2018. – с.13 Загальний опис На ступінь газостійкості рослин впливають фізико-географічні й метеорологічні умови. Рослинам не властива сформована в процесі еволюції система адаптації до шкідливих газів, і тому властивість протистояти негативній дії газів ґрунтується на механізмах стійкості до інших несприятливих факторів. Це пов’язано з тим, що сучасна флора формувалася в умовах, за яких уміст шкідливих газів (унаслідок вулканічної діяльності, пожеж, хімічних процесів) в атмосферному повітрі був дуже незначний. Такий склад повітря сформувався близько 1 млрд років тому як наслідок життєдіяльності автотрофів. Очевидно, звільнення первинної атмосфери Землі від аміаку, сірководню, метану, оксиду вуглецю й інших речовин активно здійснювали рослини-автотрофи протерозойської і палеозойської ер, яким мали бути властиві механізми газостійкості. Однак у процесі збільшення кисню в атмосферному повітрі і зменшення в ньому шкідливих газів ці механізми було втрачено.
Збільшення газостійкості Газостійкість рослин підвищується під час оптимізації мінерального живлення й загартування насіннєвого матеріалу. Замочування насіння в слабких розчинах соляної і сірчаної кислот підвищує стійкість рослин до кислих газів.
Озеленення міст Для озеленення промислових міст використовують рослини із великою газостійкістю, наприклад гібіск.
Газостійкі рослини До газостійких рослин належать горобина проміжна, слива розлога (алича), карагана деревоподібна (жовта акація), шипшина зморшкувата (Rosa rugоsа) ті ін.
Джерела Матусяк Михайло, Панкова Сніжана. Дендрологія. Методичні вказівки до до виконання практичних робіт для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання факультету агрономії та лісівництва з галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство», спеціальності: 205 «Лісове господарство», 206 «Садово-паркове господарство», освітнього рівня: «Бакалавр». Вінниця: ВНАУ, 2022. 176 с.
Панцирева Г.В. Озеленення населених місць.Методичні вказівки для виконання практичних робіт та організації самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 206 «Садово- паркове господарство» освітнього ступеня «Бакалавр». — Вінниця: РВВ ВНАУ, 2018. – 113 с. Примітки