Владислав Вікторович Задорін — український військовослужбовець, морський піхотинець Збройних сил України, учасник оборони острова Зміїний під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році. Провів у російському полоні майже два роки, де зазнав систематичних катувань і жорстокого поводження. Після звільнення в межах обміну військовополоненими проходив тривалу фізичну та психологічну реабілітацію й публічно свідчить про порушення прав українських полонених.
Життєпис Владислав Задорін народився у місті Благовіщенське Кіровоградської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі.
Після завершення шкільної освіти виїхав за кордон, де певний час працював у Польщі. За його власними свідченнями, рішення повернутися в Україну та пов’язати своє життя з військовою службою було усвідомленим і добровільним.
У 2019 році Задорін повернувся в Україну та підписав контракт із Збройними силами України. Він пройшов базову військову підготовку та був направлений для подальшої служби до підрозділу морської піхоти. До початку повномасштабного вторгнення росії мав досвід несення служби у зоні проведення бойових дій на сході України .
Військова служба З травня 2019 року Владислав Задорін проходив службу у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Обіймав посаду стрільця-зенітника.
Згодом був направлений для проходження служби на острів Зміїний, який має стратегічне значення в північно-західній частині Чорного моря. На острові перебував у складі постійного гарнізону напередодні та на початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.
Вторгнення та острів Зміїний 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, російські війська розпочали атаку на острів Зміїний із застосуванням бойових кораблів, авіації та артилерії.
Український гарнізон, значно поступаючись у чисельності та вогневих можливостях, чинив опір до моменту втрати зв’язку та подальшого захоплення острова.
Після завершення бою Владислав Задорін разом з іншими захисниками острова потрапив у російський полон.
Загалом у полон було захоплено понад 80 українських військовослужбовців .
Полон і катування Владислав Задорін перебував у російському полоні близько 679 днів . За цей період його неодноразово переміщували між різними місцями утримання на території російської федерації та тимчасово окупованих регіонів України.
За його свідченнями, полон супроводжувався систематичними фізичними та психологічними тортурами. Серед задокументованих форм жорстокого поводження — побиття, електротортури, приниження, тривале утримання в умовах голоду та антисанітарії. Внаслідок цього Задорін суттєво втратив вагу, зазнав серйозних ушкоджень здоров’я та психологічної травматизації .
Звільнення та реабілітація У січні 2024 року Владислава Задоріна було звільнено в межах обміну військовополоненими між Україною та Російською Федерацією. Після повернення в Україну він пройшов тривалий курс медичної та психологічної реабілітації, зокрема за кордоном.
Після звільнення Задорін бере участь у публічних заходах, надає інтерв’ю українським та міжнародним медіа, виступає на конференціях і зустрічах, присвячених темі військовополонених, документуванню воєнних злочинів та порушень міжнародного гуманітарного права.
Див. також
Бої за острів Зміїний Знищення крейсера «Москва» Русский военный корабль, иди на х*й
Примітки