Ольга Валер'янівна Карпе́нко ( 12 травня 1976, Дніпропетровськ) — українська художниця, мистецтвознавець і педагогОльга Карпенко / Офіційний сайт.; член Київської спілки художніх живописців (Асоціація молодих художників та мистецтвознавців) з 1999 року та Національної спілки художників України з 2008 року.

Життєпис Народилася 12 травня 1976 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро, Україна). Мати, Луїза Павлівна — інженер, батько, Валер'ян Олексійович — фотограф.

1996 року з відзнакою закінчила Дніпропетровське художнє училище; 2002 року — факультет станкового живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, де навчалася в Олександра Лопухова, Генрі Ягодкіна, Олександра Шеремета, Лева Вітковського, Івана Ковтонюка, Віри Баринової-Кулеби; 2005 року — асистентуру-стажування Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури і здобула диплом магістраКарпенко Ольга Валер'янівна / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

Після здобуття фахової освіти працювала асистентом кафедри ергономіки і проєктування одягу в Київському університеті технологій та дизайну; одночасно з 2006 року — старший викладач кафедри графічного дизайну і реклами Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019 року з відзнакою закінчила магістратуру кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; 2023 року — аспірантуру на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Доктор філософії» за спеціальністю 023 «образотворче мистецтво, декоративне мистецтво та реставрація».

Мешкає в Києві, в будинку на вулиці Володимира Винниченка, № 18.

Творчість Працює в галузях станкового живопису (створює тематичні картини, композиції, пейзажі, натюрморти, портрети, ню) та станкової графіки. Серед робіт:

«Відбудова Києва» (1997); «Замріяна» (1999); «Ганна» (1999); «Янгол» (2000); «Україночка» (2000); «Покровський монастир» (2000); «Іван Козловський у Мар'янівці» (2001); «Легенда про вогонь» (2002); «Києво-Печерська лавра. Відбудований Успенський» (2003); «Актриса Наталя Сумська» (2003); «Борис Гмиря» (2005); «Зняття з хреста» (2005); «Квітучі вишні біля Києво-Печерської лаври» (2009) «Хмари над Андріївською церквою» (2010); «Весна» (2010). </div> З 1998 року бере участь у мистецьких виставках (протягом 1998—2022 років взяла участь у понад 50 всеукраїнських художніх виставках, які проводилися Національною спілкою художників України та Міністерством культури України). Персональні виставки відбулися у Дортмунді у 1999 році, Флориді у 2000, 2004, 2006, 2008 роках, Києві у 2010 році (двічі), Любеку у 2016—2017 роках..

Наукова діяльність Авторка низки публікацій на мистецтвознавчі та педагогічні теми (докладніше на Гугл академії.), зокрема: Новаторство «школи» Екстер // Мистецтвознавство України: Збірка наукових праць. / Редколегія: А. Чебикін (голова) та інші. — К.: СПД Пугачов О. В. Київ, 2007. — Випуск 8. — 408 с., с. 38—47.; Використання геометричних знаків-символів у народному декоративному та класичному авангардному мистецтві // Мистецтвознавство України: Збірка наукових праць. / Редколегія: А. Чебикін (голова) та інші. — К.: СПД Пугачов О. В. — НК., 2008. — Випуск 9. — 350 с., с. 45—60.; Теоретичні аспекти викладацької системи Казимира Малевича і Олександра Богомазова // Скрижалі. Декоративне мистецтво і дизайн: Науково-мистецькі студії / Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука; Редколегія: Чобітько М. Г. (голова), Міщенко І. І. та ін. — Київ-Чернівці: Видавничий дім «Родовід», 2009. — 244 с.: іл., с. 112—115.; Роль та значення художніх стилів у творчій практиці та мистецькій освіті // Мистецтвознавчі записки: Збірка наукових праць. — Випуск 19. — К.: Міленіум. 2011. — 375 с., с. 336—346.; Уособлення національно-світоглядного архетипу у творчості Давида Бурлюка // Мистецтвознавчі записки: Збірка наукових праць. — Випуск 21. — Міленіум. — 2012. — 298 с., с. 205—212.; Методи трансформації художнього образу живописців українського авангарду // Культура і Сучасність: альманах. — К.: Міленіум, 2012. — № 2. — 262 с., с. 219—224.; Вплив мистецьких шкіл на формування художнього авангарду в Україні 10-30-ті роки ХХ століття // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: науковий журнал. — К.: Міленіум, 2014. — № 4. — 228 с., с. 134—139.; Аналіз сучасної системи викладання дисциплін «Рисунок» і «Живопис» в українських вищих навчальних мистецьких закладах (на прикладі м. Києва) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. — 2016. — № XXXVII. — С. 210—218.; Порівняльний аналіз основних теоретичних положень мистецтва класичного авангарду в українському живописі першої третини ХХ століття і актуального мистецтва України початку ХХІ століття // Науковий журнал «Молодий вчений». — Херсон, 2018. — № 2 (54), лютий. — 177 с., с.128—132.; Порівняльний аналіз теорії композиції в академізмі та авангарді // Науковий огляд: міжнародний наукометричний журнал. Київ, 2020, № 4 (67). С.95-114.; Ремінісценції імпресіонізму в творчості українських авангардистів / Культура і сучасність: альманах. 2021. № 1. 250 с. С. 194—199.; Аналіз основних тенденцій сучасного українського живопису воєнного часу та мистецькі паралелі / Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: науковий журнал. Київ. 2022. No 2. 226 с. С. 127—135.

Відзнаки Подяка Голови Київської міської державної адміністрації (1999); Стипендія Президента України (2000); Перша премія Міжнародного конкурсу «24 карати — образотворче мистецтво» (травень 2010)Ольга Карпенко, художниця, мистецтвознавець, викладачка / Любецька академія музики та мистецтва.; Медаль «Трудова слава» ІІ ступеня № 707 та Диплом Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна» (2017).

Примітки

Література