Гертруда Люберта де Гаас-Лоренц (; Лоренц; 20 листопада 1885 — 2 січня 1973) — нідерландська фізикиня-теоретикиня і професорка Технічного університету Делфта. Вона першою теоретично дослідила теплові флуктуації в електричних колах, розглядаючи електрони як броунівські частинки. Отже, її вважають однією з піонерок теорії електричного шуму. Вона була донькою та докторанткою Гендріка Лоренца. У колі близьких була знана як Берта або Бер.
Життєпис Гертруда Люберта Лоренц народилася 20 жовтня 1885 року в Лейдені, Нідерланди, і була старшою дитиною фізика та лауреата Нобелівської премії Гендріка Лоренца та Її братами та сестрами були: Йоганна Вільгельміна (нар. 1889), Герріт (нар. 1893, помер 1894) та Рудольф (нар. 1895). На момент її народження її батько був професором теоретичної фізики в Лейденському університеті. Її мати піклувалася про дітей та домашнє господарство, займалася благодійністю та була активно залучена до місцевого руху за виборче право жінок.
22 грудня 1910 року Лоренц побралася з Вандером де Гаасом (який згодом став професором експериментальної фізики в Лейденському університеті), у шлюбі з яким народила двох синів і двох доньок. Дехто з їхніх дітей змінив прізвище на «Лоренц де Гаас»
Де Гаас-Лоренц вивчала фізику в Лейденському університеті, де її батько був науковим керівником. У 1912 році вона отримала ступінь доктора філософії з дисертацією під назвою Over de theorie van de Brown'sche beweging en daarmede verwante verschijnselen («До теорії броунівського руху та пов'язаних явищ»).
Після захисту докторської дисертації де Гаас-Лоренц викладала фізику в Технічному університеті Делфта та переклала деякі праці свого батька німецькою мовою. Вона також написала біографію свого батька.
Де Гаас-Лоренц померла 2 січня 1973 року в Лейдені у віці 87 років.
Дослідження Де Гаас-Лоренц була однією з перших, хто застосував теорію броунівського руху Альберта Ейнштейна до інших галузей. Під час своєї дисертації вона першою провела теоретичний аналіз теплових флуктуацій електронів в електричних колах, що передувало експериментальному відкриттю шуму Джонсона-Найквіста. Вона вважала, що коло з опором R та індуктивністю L повинно зберігати енергію , де I — струм. Якщо існує флуктуаційний тепловий струм, то за теоремою про рівнорозподіл енергії за ступенями вільності енергія буде пов'язана з тепловою енергією kT, де k - стала Больцмана, а T — температура. Де Гаас-Лоренц отримала,
,
де кутові дужки позначають середнє теплове значення.
Вона також була першою, хто запропонував, що теплові коливання обмежують виявлення електромагнітного випромінювання.
У співпраці зі своїм чоловіком подружжя Де Гаас показало, що експерименти, проведені Джеймсом Клерком Максвеллом, не змогли довести гіпотезу Андре-Марі Ампера про те, що магнетизм у матерії викликаний мікроскопічними петлями струму.
Вона також передбачила глибину проникнення надпровідності за лондонським законом у 1925 році, до розробки лондонських рівнянь у 1935 році.
Вибрані твори
contributing author
Примітки
Посилання
Докторанти Г. А. Лоренца: 1881—1921 Фото Де Хааза-Лоренца