«Київ» — пасажирський дирижабль м'якої конструкції, побудований у Києві в 1911 році. Перший у світі дирижабль, що став на комерційну лінію.
Історія розробки та експлуатація Аеростат був розроблений інженером-киянином Федором Фердинандовичем Андерсом. Двигун і оболонку він купив за кошти, зібрані під час благодійного авіабалу, організованого Київським товариством повітроплавання. Інші елементи він розробив сам. Найдовше довелося чекати на оболонку, замовлену в Санкт-Петербурзі у «Товариства російсько-французьких заводів гумового, гутаперчевого і телеграфного виробництв» під фірмою «Провідник».
Благодійний «авіабал» був проведений 4 січня 1911 року в новій будівлі Київської публічної бібліотеки. Благодійний захід зібрав керівників міста, найбагатших мешканців Києва, а також натовп авіаторів, журналістів і звичайних городян. Розмах балу за своїми масштабами повністю відповідав меті заходу. Для відвідувачів працівниками київського театру було поставлено балет, публіку розважали одразу кілька оркестрів, була організована безпрограшна лотерея. До щедрих пожертв городян Андерс додав свої заощадження, в результаті чого стало можливим будівництво дирижабля «Київ».
Коли всі комплектуючі були у Києві, складальні роботи почалися на подвір'ї садиби окружного фабричного інспектора Олександра Олександровича Мікуліна-старшого (1862—1919). Діялося це по вулиці Бульварно-Кудрявській, 33 (де пізніше, з 1923 року розташувалася фабрика «Поліграфіст»). Чиновник не просто прихильно ставився до різних новацій, його дружина — Віра Єгорівна (?-1932) була рідною сестрою «батька російської авіації», засновника вітчизняної аеродинаміки Миколи Єгоровича Жуковського (1847—1921).
6 серпня 1911 р. Федору Андерсу довелося брати участь у маневрах Київського військового округу. На початку вересня 1911-го апарат демонструвався у показових польотах 1-ого Київського авіаційного тижня.
Перший публічний політ на дирижаблі вітчизняної конструкції відбувся 9 (22) жовтня 1911 р. Дирижабль тримав висоту від 18 до 20 метрів. Демонстраційний політ було здійснено Ф. Андерсом за допомогою його помічника Вессера при абсолютній відсутності вітру. Із саду Купецького зібрання повітроплавець пролетів над Подолом, Оболонню до Вишгорода і повернувся назад — до Куренівки.
У вертикальній площині напрямок польоту змінювався поворотним кермом, а для набору висоти всередині газового балона був встановлений так званий «баллонет» — нагнітаючи сюди гаряче повітря, пілот спрямовував апарат вгору, а стравлюючи — опускав апарат униз.
Польоти «Києва» над центром міста моментально призвели до того, що Федора Андерса просто завалили заявками. Перспектива політати вабила, як звичайних городян, які бажали випробувати новинку і подивитися на Київ з висоти пташиного польоту, так і підприємців, які побачили в дирижаблі відмінну можливість прорекламувати себе.
Тож «Київ» дуже швидко став першим дирижаблем у світі, що став на комерційну лінію. Він курсував між Думською площею і Трухановим островом, перевозив трьох пасажирів. За рік аеростат здійснив понад 150 польотів та перевіз близько 200 пасажирів. Польоти на дирижаблі рекламували: «ціна за вхід 50 коп., учням — 27 коп.»
Аварія
13 серпня 1912 р. апарат брав участь в урочистій програмі відкриття на Лук'янівці «Спортивного поля». Востаннє «Київ» піднявся у повітря зі «Спортивного поля» о п'ятій годині вечора, 29 серпня 1912 р. і вирушив у напрямку Чернігова. Федір Андерс через погане самопочуття залишився вдома, а дирижабль довірив вести своєму синові Володимиру. Після того як дирижабль набрав висоту його раптом захопило в потужний повітряний потік і стало піднімати. Спроба відправити на його порятунок літак зазнала невдачі, тож піднявшись на 1,5 км пілот був змушений повернути. В результаті після кількох годин «дрейфу» в повітряних масах оболонка апарату набрала вологу і стала важкою, після чого дирижабль вдалося посадити. Приземлився екіпаж за 120 км від Києва, біля села Жукин Жукинської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, що лежить за 13 км від Остра.
На ранок Володимир Андерс спробував полагодити двигун, але, схоже, був ушкоджений бензонасос, що раптом спалахнув. Пролунали два вибухи.
Дирижабль «Київ» полум'я знищило вщент. На щастя, ніхто не постраждав. Причини загоряння аеростату так і залишилися нез'ясованими. Фахівці схилялися до думки, що далася взнаки несправність системи подачі палива в двигун.
Подальші спроби
Після аварії «Києва», Андрес приступив до проєктування нового дирижабля — «Київ-2». Через рік робота над кресленнями була завершена. Місткість апарату з трьох пасажирів збільшилася до 12, а також з'явилася можливість приводнення дирижабля на Дніпро. На жаль, планам будівництва нової моделі перешкодив початок Першої світової війни.
«Дирижаблеманія», що охопила провідні держави світу після Першої світової війни, не оминула й України. Наприкінці 1924 року в Києві за безпосередньої участі конструктора було організовано Акціонерне товариство з будівництва й експлуатації дирижаблів Андерса. Розгортання повномасштабних робіт потребувало дотації з боку державного банку, однак більшовицький уряд висловив сумніви щодо доцільності спорудження цих літальних апаратів.
Унаслідок постійних зволікань із виділенням коштів та несподіваної смерті розробника в 1926 році дослідний зразок так і не був виготовлений. Хоча ідея бачилася досить амбітною: передбачали спорудити стомісний апарат завдовжки 146 м вантажопідйомністю 18 тонн.
Джерела і посилання
«Київ» — перший вітчизняний дирижабль Харук А., Сокирко О. Перші королі повітря: дирижаблі були певною ілюзією людства у намірах опанувати повітряний простір // Тиждень, 23 червня 2012. Олександр Рудяченко. Федір Андерс. Дирижабль, який прилетів у тупик // Укрінформ, 31 травня 2020.