Ведмежа яма — вольєр, який традиційно використовувався для демонстрації ведмедів, зазвичай для розваги та, зокрема, для цькування. Периметр ями зазвичай був оточений високим парканом, через який глядачі дивилися на ведмедів згори донизу.

Утримання в «ямах» лишається найбільш поширеною формою утримання ведмедів у неволі, хоча багато зоопарків замінюють їх більш складними та просторими вольєрами, які намагаються відтворити їх природне середовище існування для зручності тварин та відвідувачів.

Історія Ведмежі ями виникли для утримання ведмедів з метою подальшого цькування і спочатку були тимчасовими спорудами, які зазвичай використовувалися лише один раз. Після того, як популярність цієї розваги знизилася, ведмежі ями продовжили використовувати для демонстрації ведмедів публіці, яка могла подивитися на ведмедів, а іноді й погодувати. Ці ями були постійними спорудами, побудованими з міцних матеріалів: яма в , наприклад, була зроблена з цегли. Піку популярності ведмежі ями досягли у Вікторіанську епоху, коли у громадськості виник загальний інтерес до екзотичних тварин.

Відомо про кілька у британських ведмежих ямах, оскільки публіка загалом несерйозно ставилася до поневолених ведмедів і мало їх боялася. У 1844 році ведмідь вибрався з ями в оранжереї у Вейкфілді, вбив жінку та сильно поранив іншу, перш ніж його застрелили. У 1867 році в Лондонському зоопарку чоловік заліз до ведмежої ями, щоб підібрати капелюх. Ведмідь атакував чоловіка, але на допомогу вчасно прийшов доглядач зоопарку.

Сучасність

Ведмежі ями значною мірою втратили популярність, оскільки багато зоопарків зараз намагаються зробити умови проживання своїх тварин більш природними. Відвідувачам зоопарку також цікавіше спостерігати за твариною, яка перебуває в природному середовищі, оскільки тварини у штучному середовищі виглядають більш «пасивними». Групи захисту прав тварин, такі як «Люди за етичне ставлення до тварин», виступають проти існування ведмежих ям.

Недовговічною американською альтернативою ведмежим ямам стала виставка ведмедів в . Хеллер створив умови, подібні до природних, і поселив в одному вольєрі тварин різних видів — білих ведмедів, барибалів та гризлі — а також вовків. Це призвело до катастрофічних результатів, оскільки білі ведмеді затягували чорних ведмедів у воду, топили їх, а потім з'їдали. З того часу змішування різних видів зазвичай не практикується.

Вольєр Беренґрабен у Берні, Швейцарія, був збудований у 1857 році. Більшу частину свого існування це була просто бетонна яма, на початку 1990-х років до неї додали басейн і м'якшу гравійну підлогу. Зрештою, у 2002 році розпочався конкурс на проєктування нового об'єкта для ведмедів. У 2009 році поруч зі старою ведмежою ямою відкрили набагато більший вольєр під назвою Берен-парк (Ведмежий парк). Стара яма досі стоїть, але тварин у ній більше не тримають.

Ще одна сучасна ведмежа яма — це універсальний магазин «Three Bears» в місті Піджен-Фордж, штат Теннессі. У прибудованій до магазину бетонній ямі представлені живі ведмеді, яких відвідувачі можуть годувати. Активісти захисту прав тварин розкритикували цю експозицію, називаючи її жорстокою.

Примітки