Ейлін Р. Максавені (англійською Eileen R. McSaveney; народилася 1944) — американська та новозеландська геологиня (натуралізована громадянка Нової Зеландії). Вона здобула визнання як учасниця першої в історії повністю жіночої наукової команди в Антарктиді.

Освіта та кар'єра Ейлін Максавені народилася та виросла в місті Буффало, штат Нью-Йорк. Вона здобула ступінь бакалавра геології в Університеті штату Нью-Йорк у Буффало, де була єдиною жінкою на своєму курсі. Згодом вона продовжила навчання в Університеті штату Огайо, де здобула ступені магістра та доктора філософії (PhD) з геології.

Наукова та редакційна кар'єра Після захисту докторської дисертації 1976 року Максавені переїхала до Крайстчерча, Нова Зеландія. Вона викладала вечірні курси з геології, еволюції та змін клімату в Кентерберійському університеті. Також вона працювала редакторкою та авторкою наукових текстів, спеціалізуючись на геологічній історії, ландшафтах, льодовиках та природних небезпеках, таких як землетруси, вулканічна активність, повені та цунамі.

Понад 35 років Максавені обіймала посаду помічника редактора «Новозеландського журналу гідрології» (New Zealand Journal of Hydrology). Вона є співавторкою та редакторкою численних наукових і науково-популярних статей, а також технічних звітів.

Робота в Антарктиді

1969 року, під час завершення магістратури, Максавені увійшла до складу першої виключно жіночої групи науковців, яка відвідала Антарктиду. Команду очолювала геохімікиня Лоїс М. Джонс; до складу групи також входили Кей Ліндсей та Террі Тікхілл. Протягом чотирьох місяців дослідниці збирали дані та зразки гірських порід у Сухих долинах Мак-Мердо

11 листопада 1969 року ця команда разом із новозеландкою Памелою Янг та журналісткою Джин Пірсон (Detroit Free Press) була доставлена літаком на Південнополярну станцію. Таким чином вони стали першими жінками, які ступили на Південний полюс.

Через два роки після своєї першої експедиції Максавені повернулася до Антарктиди на три місяці як польова асистентка свого чоловіка, Моріса Дж. Максавені.

Нагороди та визнання 2011 року Ейлін Р. Максавені була відзначена нагородою Новозеландського гідрологічного товариства за значний внесок у розвиток гідрологічної науки в Новій Зеландії.

Вона працювала редакторкою у дослідницькій групі, чия діяльність сприяла юридичному розширенню континентального шельфу Нової Зеландії на 1 600 000 км². За ці зусилля Максавені та її колеги отримали нагороду за видатні наукові досягнення від Національного інституту досліджень води та атмосфери (NIWA).

На честь Ейлін та Моріса Максавені Консультативний комітет з антарктичних назв (US-ACAN) назвав відріг Максавені (McSaveney Spur). Це рішення було прийняте на знак визнання їхніх досліджень на льодовику Мезерв та в долині Райта, проведених у період між 1969 та 1972 роками.

Примітки