Ку́п'янська форте́ця — колишня дерев'яна фортеця, яка розташовувалася на території сучасного міста Куп'янськ на Харківщині, існувала з XVII сторіччя.

Історія Засновником Куп'янської слободи в 1675—1676 роках був черкашенин Іван Трофімов, який переселився з групою переселенців з Правобережної України на територію Московської держави, рятуючись від насильства Речі Посполитої. Дозвіл заснувати поселення Трофімов отримав від білгородського воєводи Григорія Ромодановського, який визначив місце нового поселення біля впадання річки Куп'янки в Оскіл. Містечко поставили на правому березі Осколу на височині (крейдовій горі), що забезпечувало гарний огляд місцевості, що часто зазнавало кримсько-ногайських нападів. У 1680 році Куп'янськ був включений до Ізюмської лінії і став частиною Ізюмського слобідського козацького полку. Він сторожив два татарські броди — Осиновий та Калиновий. Його укріплення складалися з острожної стіни довжиною 177 м з одними воротами без вежі і в цілому оцінюються як слабкі. У фортеці були відсутні особливі елементи, не було колодязя і схованки і вона була слабо оснащена артилерією. Навколо фортеці розташовувався невеликий посад, обнесений лінією надовбів завдовжки 426 м.

У 1686—1687 роках фортеця була перебудована та укріплена. Її периметр зменшили до 138,5 м, проте острог зробили дубовим, а веж стало чотири (три накутні та одна ворітна). Майже квадратну цитадель оточував рів глибиною та шириною понад 3 м. Замість надовб зробили повноцінну другу лінію укріплень завдовжки 1054 м із двома воротами, що примикала до кремля з південного боку. Артилерійське озброєння фортеці побільшало. У кремлі звели дерев'яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці.

На середину XVIII століття Куп'янськ втратив військове значення, але міські укріплення зберігалися ще довго. На плані Куп'янська 1767 року видно, що друга лінія оборони також була обнесена валом і ровом і мала вже вісім веж. Водночас укріплення були вже дуже старими, про що свідчать проломи в південній та східній стороні, зверненій до Осколу. Територія була густо забудована обивательськими дворами, видно ринкову площу, а також ще одну церкву — Микільську. Регулярний план Куп'янська, затверджений 1786 року, передбачав збереження укріплень міста. Про існування залишків давньої фортеці йдеться ще 1903 року, проте нині жодних слідів укріплень у Куп'янську немає. Кам'яний Микільський собор (1852), побудований на території фортеці, на місці однойменної дерев'яної церкви, зберігся на 20-ті роки ХХІ сторіччя.

Опис фортеці

Примітки

Посилання

Джерела

Гербель, Н. В. Изюмский слободской казачий полк. 1651—1765. — СПб.: Тип. Эдуарда Праца, 1852. Гумилевский Д. Г. (Филарет) ''Историко-статистическое описание Харьковской епархии.