Гаврилков Михайло Федорович (справжнє прізвище — Гаврилко; 1820, Андріївка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, нині Роменський район Сумська область — 18 вересня 1890, Полтава) — священнослужитель Російської православної церкви, протоієрей, богослов, педагог, магістр богослов'я, професор та багаторічний ректор Полтавської духовної семінарії.
Життєпис Народився 1820 року в селі Андріївка Гадяцького повіту в родині вільновідпущеного селянина князя Миколи Григоровича Рєпніна. Походив із кріпаків. Мав брата Саву Федоровича, який також присвятив життя церковному служінню.
Початкову духовну освіту здобув у Роменському духовному училищі. Продовжив навчання у Переяславській духовній семінарії, а згодом у Київській духовній академії, яку закінчив 1847 року зі ступенем магістра богослов'я.
Після завершення навчання 1847 року був призначений професором Полтавської духовної семінарії, де працював до 1855 року.
У 1855—1864 роках обіймав посаду настоятеля соборної церкви міста Костянтиноград Полтавської губернії, маючи сан протоієрея. 1864 року був переведений до Миколаївської церкви в Полтаві, де служив до 1868 року.
У 1868—1890 роках знову працював у Полтавській духовній семінарії як професор богослов'я та одночасно ректор. Загальний період його ректорства тривав понад двадцять років. 27 серпня 1890 року через погіршення стану здоров'я змушений був вийти у відставку.
Помер 18 вересня 1890 року в Полтаві. Похований у цьому ж місті. Його смерть була широко відзначена в церковній пресі, зокрема некрологами та спогадами сучасників.
Наукова та публіцистична діяльність «О начале и распространении христианства в пределах Полтавской епархии» (1863, № 4) ; «О времени открытия и образовании Полтавской епархии» (1863, № 8) ; «Некоторые соображения относительно устройства училища в Полтаве для девиц духовного звания» (1864, № 15) ; «Некролог С. А. Святополк-Мирской» (1879, № 24) ; «Письма о штундизме» (1881, № 2) ; «По поводу статьи „Иуда Предатель“, помещенной в „Православном обозрении“» (1884, № 2) ; «Памяти архиепископа Одесского Дмитрия» (1884, № 8) .
Після себе залишив щоденник, який є цінним джерелом для вивчення історії духовної освіти та церковного життя Полтавщини другої половини ХІХ століття.
Джерела Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 96. Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. — Стр. 150. Полтавіка. Полтавська Енциклопедія: У 12 томах. — Том 12: Релігія і церква / Гол. ред. О. А. Білоусько; Ред. Кол.: Ю. М. Варченко, А. М. Киридон, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт, В. М. Ханко, С. В. Хорєв. — Полтава: Вид-во «Полтавський літератор», 2009. — 756 с.