Валенти́н Олекса́ндрович Григо́р'єв (, село Стрельци, тепер Алексинського району Тульської області, Російська Федерація — , місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, вчений-теплофізик, ректор Московського енергетичного інституту (МЕІ), завідувач відділу науки та навчальних закладів ЦК КПРС. Доктор технічних наук (1971), професор (1972), член-кореспондент (з 29.12.1981 року з Відділення фізико-технічних проблем енергетики) Академії наук СРСР (з 1991 року — РАН). Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання (в 1987—1989 роках).

Життєпис У 1947 році зі срібною медаллю закінчив середню школу в місті Подольську Московської області та вступив на теплоенергетичний факультет (ТЕФ) Московського енергетичного інституту (МЕІ). У 1953 році закінчив інститут і вступив до аспірантури на факультеті промислової теплоенергетики МЕІ.

Закінчивши в 1956 році аспірантуру, В. Григор'єв залишився в Московському енергетичному інституті та проводив викладацьку і науково-дослідну роботу на кафедрі сушильних та теплообмінних установок (у 1971 році перейменована на кафедру тепломасообмінних процесів і систем кондиціювання, а в 1979 році — в кафедру тепломасообмінних процесів і установок).

У 1958 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (тема дисертації «Експериментальне дослідження деяких високотемпературних кремнійорганічних теплоносіїв»).

Член КПРС з 1958 року.

У 1965—1966 роках — в.о. декана факультету промислової теплоенергетики МЕІ.

У 1966—1972 роках — інструктор відділу науки та навчальних закладів ЦК КПРС.

Одночасно й далі проводив наукову роботу в МЕІ. Ще в 1964 році створив і очолив на кафедрі сушильних та теплообмінних установок наукову групу, що займалася вивченням процесів тепло- та масообміну, що відбуваються при кипінні кріогенних рідин у різних умовах (при вільному об'ємі, капілярах і каналах, а також у тонких плівках, що виникають при зрошенні поверхні нагрівання рідиною з форсунки); матеріали проведених досліджень лягли в основу дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, яку В. Григор'єв захистив у 1971 році.

У 1972—1976 роках — проректор з навчальної роботи Московського енергетичного інституту (МЕІ).

У лютому 1976 — 1985 року — ректор Московського енергетичного інституту (МЕІ).

Одночасно в 1977—1985 роках — завідувач кафедри низьких температур (кріогенної техніки) енергофізичного факультету Московського енергетичного інституту.

У 1985—1986 роках — 1-й заступник завідувача відділу науки та навчальних закладів ЦК КПРС.

У 1986 — жовтні 1988 року — завідувач відділу науки та навчальних закладів ЦК КПРС.

У 1989—1995 роках — науковий керівник Науково-технічного інноваційного центру енергозберігаючих технологій та техніки.

Був заступником голови Ради ректорів міста Москви, членом Вищої атестаційної комісії при Раді міністрів СРСР, членом Президії ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ СРСР, членом редколегії видавництва «Енергія».

Помер 17 березня 1995 року в Москві. Похований на цвинтарі міста Подольська Московської області.

Наукова діяльність Наукові праці Григор'єва присвячені різним питанням фізики низьких температур, кріогеніки, проблемам енергозбереження. Він виконав цикл теоретичних та експериментальних досліджень процесів тепло- і масообміну, що відбуваються при фазових перетвореннях кріогенних рідин, виявивши при цьому якісно нові закономірності процесу кипіння таких рідин у великому обсязі (пов'язані, зокрема, з істотним впливом на тепловіддачу товщини стінки, що гріє, і теплофізичних властивостей її матеріалу). До сфери наукових досліджень Григор'єва входили також фізичне та математичне моделювання процесів, якими супроводжувалася поява активних зон в обмотках надпровідних пристроїв, розробка ключових питань нового перспективного науково-технічного спрямування «фізика та техніка монодисперсних систем».

Основні праці Григор'єв В., Павлов Ю., Аметистов Є. Кипіння кріогенних рідин/За ред. Д. Лабунцова. Москва: Енергія, 1977. 289 с. Григор'єв В., Аметистов Є. Розрахунок та проектування судин для конденсованих кріоагентів / За ред. Ю. Павлова. Москва: МЕІ, 1979. 79 с. Григор'єв В., Павлов Ю., Клименко О. Фізичні засади отримання кріотемператур / За ред. В. Бродянського. Москва: МЕІ, 1979. 73 с. Григор'єв В, Крохін Ю. Тепло- та масообмінні апарати кріогенної техніки. Москва: Вища школа, 1982. 312 с. Аметистов Є., Григор'єв В., Ємцев Б. та ін. Тепло-і масообмін. Теплотехнічний експеримент: Довідник/За заг. ред. В. Григор'єва та В. Зоріна. Москва: Вища школа, 1982. 512 с. Григор'єв В. Особливості надплинного гелію / За ред. О. Городова. Москва: МЕІ, 1985. 52 с.

Нагороди та відзнаки орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медалі Державна премія СРСР(1985) Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки РРФСР» (1979)

Примітки

Джерела Советский Энциклопедический Словарь. 4-е издание. Москва: «Советская Энциклопедия», 1988 А., Клименко В. К 80-летию В. А. Григорьева. МЭИ: история, люди, годы. Т. 1. Москва: Издательский дом МЭИ, 2010, с. 544.