На сьогодні відомо багато нерозшифрованих систем письма; більшість із них існують кілька тисяч років тому, хоча відомі й деякі сучасніші приклади. Складність дешифрування цих систем може виникати через брак відомих або через повну ізоляцію мов, через недостатню кількість знайдених прикладів текстів і навіть через питання про те, чи взагалі символи становлять систему письма (наприклад, символи Вінча). Деякі дослідники стверджували, що змогли розшифрувати певні системи письма, такі як тексти епі-ольмеків, Фесту та Інду; але на сьогоднішній день ці твердження не отримали широкого визнання в науковій спільноті і не були підтверджені незалежними дослідниками.

Термін «системи письма» тут використовується у вільному значенні для позначення груп гліфів, припускаючи, що вони мають семантичне значення. Але серед них можуть бути і несправжні системи письма, які мають і не можуть бути розшифровані, оскільки в них нічого не зашифровано.

Також не можна виключати, що серед цих текстів є нерозшифровані криптограми. Вони не є системами письма як такими, а замаскована форма іншої писемності.

Протописьмо Певні форми протописемності залишаються нерозшифрованими, і через брак доказів та лінгвістичних нащадків цілком ймовірно, що їх ніколи не розшифрують.

 — , бл. 6600 — 6200 рр. до н. е. Символи , найдавніші оцінені дати варіюються від палеоліту до приблизно 3000 років тому. Символи  — бл. 5800 — 5400 рр. до н. е. Символи Баньпо — культура Яншао, 5 тисячоліття до нашої ери. Символи Цзянчжай — культура Яншао, 4 тисячоліття до нашої ери.

Символи , бл. 2800—2500 рр. до н. е. Символи Луншань — бл. 2500—1900 рр. до н. е.

Символи , бл. 1600 рік до н. е.

Інші області Савґок — Гуансі; можлива протописемність або писемність.

Європейські неолітичні знаки  — неолітична Європа (Центральна і Південно-Східна) бл. 4500 — 4000 до н. е.

Афро-євразійські писемності

Південна Азія Індське письмо, бл. 2800 р. до н. е. — 1900 р. до н. е. , бл. 1500 р. до н. е. , бл. 1000 р. до н. е. — 300 р. н. е.; можливо система письма; можливий нащадок індського письма.  — Гандхара, III століття до нашої ери — VIII століття нашої ери. , бл. 4-8 століття.

Західна Азія Протоеламське письмо, бл.  3100 — бл.  2900 рр. до н. е. Письмо Джирофтської культури, бл. 2200 р. до н. е. Біблоське письмо — місто Бібл, бл. 1700 рік до нашої ери Троянське письмо — місто Троя, 2600 р. до н. е. — 1850 р. до н. е.

Східна Азія , V—IV століття до нашої ери. та кітанське письмо — , X століття, розшифровані, але не повністю.

Південно-Східна Азія Сінгапурський камінь — фрагмент плити з пісковика з вигравіруваним давнім східноазійським письмом, можливо, давньояванським або санскрит. Принаймні XIII, але не виключено, що X—XI століття.

Центральна Азія Оксське письмо, Бактрійсько-маргіанський археологічний комплекс, бл. 2200 р. до н. е. Іссикський напис, Казахстан, бл. IV ст. до н. е. Сакське письмо, бл. II ст. до н. е. — VII ст. н. е., частково розшифроване.

Європа Критські ієрогліфи, бл. 2100 р. до н. е.. Припускають, що лінійне письмо А (див. нижче) та критські ієрогліфи — це дві писемності однієї невизначеної мови, можливо мінойської. З письмен було розшифровано кілька слів, але остаточних висновків щодо значення цих слів не зроблено. Фестський диск, бл. 1850 р. до н. е. — 1300 р. до н. е. Лінійне письмо А, бл. 1800 р. до н. е. — 1450 р. до н. е., частково розшифроване. Існує приблизна фонетична транскрипція. Вчені можуть зрозуміти деякі слова та отримати загальне уявлення про зміст документа Кіпро-мінойське письмо, бл. 1550 р. до н. е. Напис у храмі з пагорбу Гракліані, бл. XI—X ст. до н. е. , зокрема , приблизно з 700 р. до н. е. бл. 300—100 рр. до н. е. , бл. X—XI ст. Кодекс Рохонці, бл. 1600-х — 1800-х років. Рукопис Войнича, датований за допомогою радіовуглецевого аналізу XV століттям Напис у Пізанському баптистерії

Північна Африка  — напис на одній зі скульптур, які, можливо, належать до додинастичного періоду Єгипту. —Єгипет, приблизно 1800 р. до н. е. — 1900 р. до н. е., нагадують протосинайське письмо.

Субсахарська Африка  — Камерун, бл. 1900 р., частково розшифроване.

 — за даними Міністерства інформації та національного керівництва Сомалі, написи можна знайти на різних «Таало Тіріяад» — величезних старовинних кам'яних курганах, переважно на північному сході країни (переважно Хабаало Амбіяд в окрузі Алула, Баар Мадхере в окрузі Беледвейне та Харті Їмід в окрузі Лас Анод).

Писемності Америки

Андський регіон Кіпу — Імперія інків та її держави-попередники, такі як , культура Паракас або цивілізація Карал-Супе, від приблизно 2600 р. до н. е. до XX століття. Серед інших народів цю систему використовували носії мов кечуа, аймара і мапуче (які називали її, відповідно, « кіпу», « чіну» та «пурон»). Можливо, це система письма або набір систем письма, оскільки у 2017 році вдалося розшифрувати два записаних нею слова мови кечуа. Ці розшифровки, очевидно, показують, що лінгвістичне використання слова кіпу відповідало логосилабічній схемі. .

Мезоамериканські системи письма , бл. 1000 р. до н. е. — 400 р. до н. е., можливо, материнське письмо Мезоамерики. Вважається логосилабічним, як і всі його нащадки. , , бл. 500 р. до н. е. — 800 р. н. е., можливо, логосилабічне письмо. Ієрогліфи Ньюїньє, бл. 400 р. н. е. — 800 р. н. е. Схожі на сапотекські та, можливо, їхнє відгалуження в Міштека-Баха. Можливо, логосилабічне письмо. Епіольмекські ієрогліфи, бл. 400 р. до н. е. — 500 р. н. е., очевидно, логосилабічне письмо. Ізапанські ієрогліфи, пізня передкласична ера, ймовірно, відгалуження епіольмеків на узбережжі Тихого океану та прямий предок ієрогліфів низовин мая. Ймовірно, логосилабічне письмо Класичні ієрогліфи , від раннього класичного до раннього посткласичного періоду. Можливо, відгалуження від письменності епіольмеків. Ймовірно, логосилабічне письмо . Ієрогліфи Теотіуакана, бл. 100 р. до н. е. — 700 р. н. е., можливо, логосилабічне письмо. Імовірно, натхненне сапотекським письмом і саме по собі є ймовірним предком посткласичного письма . Ієрогліфи , початок н. е. — 1000 н. е.. Письмо півдня Тихоокеанського узбережжя США, можливо, похідне від Теотіуаканської. Ймовірно, логосилабічне. Епікласичні/ранньопосткласичні ієрогліфи Ель-Тахіна, Шочикалко, Какаштли, , Тули та Чичен-Іци. Ймовірно, логосилабічні. Походять від ієрогліфів Теотіуакана та материнської писемності ієрогліфів Міштека-Пуебла

Практично всі мезоамериканські гліфічні письма залишаються нерозшифрованими, за винятком ієрогліфів низовин мая та ієрогліфів міштека-пуебла (представлених кількома регіональними гліфічними традиціями, що використовувалися в усій посткласичній Мезоамериці за межами , найвідомішими з яких є ацтекське та міштекське письмо). Лінгвіст Альфонсо Лакадена вважає, що всі мезоамериканські системи письма походять від ольмекських гліфів, які в пізньому формативному періоді розділилися на три гілки: епіольмекську, сапотекську та центрально-мексиканську (з цієї гілки згодом виникло теотіуаканське гліфічне письмо).

Писемність Океанії Ронго-ронго — Рапа Нуї. Після 1200, до 1860. Ймовірно, логосилабічна.

Примітки