Соціально-когнітивная теорія використовується в психології, освіті та комунікації. Вона ґрунтується на положенні, що на поведінку індивіда впливають соціальні взаємодії, досвід інших людей, а також засоби масової інформації. Теорія була розроблена Альбертом Бандурою. Згідно з нею, люди можуть набувати нових зразків поведінки через спостереження за іншими моделями поведінки, які вони потім можуть повторитиBandura, A. Social foundations of thought and action : a social cognitive theory. — Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1986.. Наприклад, дитина може спостерігати, як приятель забирає м'яч в однокласника, і в результаті вчиться тому жМельник С.Н. Психология личности. — Владивосток: Дальневосточный Государственный Университет, 2004. — С. 65—66. — 97 с.. Ці засвоєні моделі поведінки можуть бути центральною частиною якоїсь певної особистості. Соціальні психологи згодні з тим твердженням, що навколишнє середовище, в якому людина росте, впливає на її поведінку, але водночас вони вважають, що індивідуальна людина (і, отже, пізнання) настільки ж важливі.

Історія появи теорії Основи соціально-когнітивної теорії були закладені в 1931 році в книзі Едвіна Б. Гольта і Гарольда Чепмена Брауна, в якій звучала думка про те, що всі дії тварин зводяться до задоволення психологічних потреб: «почуттів, емоцій і бажань». Ця теорія передбачала, що люди не можуть навчитися повторювати поведінку інших, доки не почнуть їх наслідуватиHolt, E.B. & H.C. Brown. Animal drive and the learning process, an essay toward radical empiricism. — New York: H. Holt and Co., 1931..

У 1941 році Ніл Міллер і Джон Доллард представили свою книгу, в якій було переглянуто теорію Гольта про соціальне навчання, а також теорію імітації. У ній стверджується, що існують чотири базові етапи навчання: потяг (або мотивація), сигнал, реакція, підкріплення. Соціальна мотивація, яка охоплює наслідування — процес визначення дії за соціальною ситуацією, в якій потрібно прийняти рішення, коли і як треба цю дію здійснювати. Імітація поведінки залежить від отримання позитивної або негативної реакціїMiller, N.E.; J. Dollard & R. Institute of Human, Social learning and imitation. — New Haven; London, 1941.. Міллер і Доллард стверджують, що якщо хтось бажає вивчити певну поведінку, то він повинен це робити за допомогою спостережень. Повторюючи дії, спостерігач може підтримати себе за допомогою позитивного підкріплення.

Теорія соціального навчання була сформульована і розширена канадським психологом Альбертом Бандурою. Бандура в 1961 і 1963 роках провів спільно зі своїми студентами і колегами експеримент з лялькою Бобо, метою якого було виявлення причин агресивної поведінки у дітей. Ці експерименти довели можливість навчання через спостереження за поведінковою моделлю. Результати цих досліджень дозволили Бандурі опублікувати в 1977 році книгу і статтю, в якій він розширив свою ідею про те, як формується поведінка, ґрунтуючись на роботах Міллера і ДоллардаEvans, R.I. & A. Bandura. Albert Bandura, the man and his ideas—a dialogue. — New York: Praeger, 1989.. У своїй статті Бандура показує прямий взаємозв'язок між самоефективністю і поведінковими змінами, і тим самим підтверджує правильність теорії соціального навчання. Згідно з Бандурою, існує чотири джерела самоефективності: «овладання майстерністю, соціальне моделювання, вербальне підкріплення, психічний стан».

У 1986 році Бандура публікує свою другу книгу, в якій він розширив і дав іншу назву оригінальній теорії. Він назвав її соціально-когнітивною теорією. Бандура змінив її назву для того, щоб підкреслити, що пізнання відіграє значну роль у поведінці людини.

Соціально-когнітивна теорія застосовується в багатьох сферах людського життя, наприклад, у виборі професії, організаційній поведінці, а також у навчальній мотивації.

Основні принципи Основні принципи теорії Бандури можна пояснити взаємодією трьох факторів:

Особистісні фактори (незалежно від того, чи володіє індивід високою, чи низькою самоефективністю стосовно поведінки) Фактори середовища (вплив навколишнього середовища на поведінку людини) Фактори реакції середовища (реакція оточення на поведінку індивідуума)

«Оскільки концепції людей, їхня поведінка та їхнє оточення взаємодетерміновані, індивіди не є ані безпорадними об'єктами, контрольованими силами оточення, ані абсолютно вільними істотами, які можуть робити все, що їм заманеться» — А. Бандура

Навчання через моделювання Після експерименту з лялькою Бобо Бандура провів ще одне дослідження, в якому групі дітей показували відеофільми, що містили кадри насильства та агресивних дій. Після перегляду відео Бандура помістив дітей в одну кімнату з лялькою Бобо, щоб спостерігати за тим, як вони будуть поводитися з нею. В ході експерименту Бандура встановив, що діти, які дивилися це відео, проявляли більш агресивну поведінку, ніж ті, хто його не дивився. Цей експеримент є відображенням соціально-когнітивної теорії, оскільки він доводить, що люди копіюють поведінку, яку вони бачать у засобах масової інформації. У даному експерименті діти відтворювали ту модель поведінки, яку вони бачили на відеозаписі.

Навчання через спостереження охоплює:

Процеси уваги: людина приділяє увагу конкретній соціальній поведінці й уважно спостерігає за нею Процеси запам'ятовування: людина спостерігає за моделлю поведінки і її наслідками, перетворює спостереження в символи й переводить їх у довготривалу пам'ять. Однак за позитивною поведінкою має слідувати позитивне підкріплення. Те саме характерно і для негативної поведінки Моторо-репродуктивні процеси: закодована в символах запам'ятана поведінка трансформується у відповідні дії. Під час відтворення конкретної поведінки людина отримує реакцію інших людей і може скоригувати та відтворити її надалі в покращеній формі. Мотиваційні процеси: людина відтворює поведінку відповідно до реакції оточуючих і наслідків. Людині важливо мати стимул, позитивне підкріплення для вибудовування конкретної поведінки.

Очікувані результати Для того щоб вивчити конкретну поведінку, люди повинні зрозуміти, яким буде потенційний результат, якщо вони будуть повторно відтворювати дану поведінку. На ці очікування впливає оточення, в якому людина виростає. Наприклад, очікувані наслідки водіння в стані алкогольного сп'яніння згідно із законом у США — штраф або тюремне ув'язнення. У той час як в іншій країні це порушення може каратися смертною карою.

Критика соціально-когнітивної теорії

Теорія фокусується більше на ситуації, а не на внутрішніх рисах людини: емоції не враховуються. Різні ситуації, безумовно, впливають на поведінку, але слід враховувати і несвідомі мотиви, емоції Теорія зосереджується на когнітивних аспектах і не надає значення біологічним і гормональним впливам: деякі психологи вважають, що біологічні та гормональні процеси більшою мірою впливають на прийняття рішення, ніж досвід минулого або пізнанняMyers, D. Psychology In Modules. — 9. — New York: Worth Publishers, 2010.

Примітки