Економі́чний сувереніте́т — здатність держави самостійно формувати та реалізовувати економічну політику, контролювати використання національних ресурсів і визначати умови участі у міжнародних економічних відносинах без зовнішнього примусу. Він є складовою державного суверенітету та важливим чинником економічної безпеки.
Економічний суверенітет охоплює контроль над фінансовою системою, грошово-кредитною та бюджетною політикою, зовнішньою торгівлею, а також здатність держави самостійно визначати умови економічної інтеграції.
У сучасній світовій економіці економічний суверенітет може бути частково обмежений участю держав у міжнародних економічних організаціях, валютних союзах та міжнародних торговельних угодах, що передбачають делегування частини повноважень наднаціональним інституціям.
Основні складові Контроль над національними ресурсами Самостійна економічна політика Регулювання зовнішньої торгівлі Фінансова та валютна незалежність Захист національних економічних інтересів
Примітки