Тереза Трефуель (, до шлюбу Буає (19 червня 1892 — 9 листопада 1978) — французька хімікиня. Найбільш відома дослідженнями сульфаніламідів, нового класу антибіотиків.

Життєпис Між 1913 і 1919 роками Тереза Буає вивчала хімію на природничому факультеті у Парижі. Вона познайомилася з Жаком Трефуелем, коли їх призначили партнерами в лабораторії після того, як обоє не змогли вчасно записатися на практичний курс. Одружилися в 1921 році. Вони були відомі міцністю свого партнерства та співпраці. Навіть після завершення наукової діяльності Трефуелі продовжували співпрацювати над різними проєктами: Жак захоплювався обробкою металу та дерева і створював меблі, які Тереза оббивала.

Дослідження та кар'єра На початку 1920-х років Тереза Трефуель з чоловіком працювали в Інституті Пастера, в лабораторії Ернеста Фурно, відомого як батько медичної хімії. Вивчаючи похідні арсену, вони створили препарати, які можна було використовувати проти сифілісу (стоварсол), африканського трипаносомозу (орсанін, мораніл) та малярії (родохін). Стоварсол та орсанін є ізомерами ацетиламіногідроксифеніларсонової кислоти. Це була перша демонстрація того, що ізомери однієї й тієї ж молекули можуть мати такі різні та специфічні властивості. Трефуелі отримали кілька нагород за цю роботу, зокрема премію Паркіна від Інституту Франції (1927), премію Луї (1932) та премію Поля (1932) від Академії медицини.

Вони найбільш відомі своїм спільним відкриттям сульфаніламіду, нового антибіотика, у 1935 році, яке вони зробили разом із фармакологом Даніелем Бове та бактеріологом Фредеріко Нітті.

У 1938 році чоловік заснував власну лабораторію в Інституті Пастера. У 1940 році його було призначено директором інституту, після чого Тереза взяла на себе керівництво лабораторією. Після Другої світової війни Трефуелі продовжили свої дослідження сульфаніламідів. У 1954 році вони запровадили використання дапсону для лікування прокази та туберкульозу. Тереза офіційно стала керівницею лабораторії в 1955 році, а Жак обіймав посаду директора Інституту протягом 24 років.

1950 року Трефуелів було номіновано на Нобелівську премію з хімії. У 1955 році за їхні життєві досягнення в галузі медичної хімії їх було номіновано на премію Національної ради Ордену фармацевтів.

Тереза Трефуель вийшла на пенсію в 1963 році та померла в 1978 році, через рік після свого чоловіка.

Спадщина

Площа Жака та Терези Трефуель у Парижі була названа на честь Трефуель та її чоловіка.

Бібліографія

Traité de chimie organique / T. 22, Méthodes générales utilisées en chimie industrielle organique, grandes synthèses, matières colorantes, tanins et tannage, hauts polymères synthétiques, chimie du caoutchouc naturel, savons et produits similaires, parfumerie, industries de fermentation, chimiothérapie (1953)

Примітки