Боєприпаси нелетальної дії — менш летальна альтернатива бойовим кулям при протидії масовим заворушенням. Нелетальні боєприпаси призначені для заподіяння цілі болю та завдання тупої травми, а не проникаючого поранення. Вони не є абсолютно безпечними і можуть спричинити серйозні травми, такі як пошкодження внутрішніх органів, постійну інвалідність, включаючи сліпоту, особливо при стрільбі з близької відстані в голову, шию, груди або живіт, і навіть призвести до смерті (тому правильніше називати їх не нелетальними, а менш летальними).

Англійською такі боєприпаси називаються «кінетичні ударні снаряди» (kinetic impact projectiles, KIPs) або «baton rounds», дослівно «заряди-кийки».

Види Найбільш поширені типи нелетальних боєприпасів включають:

Набій-мішок (bean bag round) для стрільби з дробовика 12 калібру — тканинний мішечок, заповнений свинцевим шротом. У польоті мішечок розгортається і завдає болісного удару по площині приблизно 6 см². Гумові кулі — насправді зазвичай не повністю гумові, а мають металеве або керамічне осердя з гумовим покриттям, або ж складаються з однорідної суміші, де гума є незначним компонентом . Розроблені як більш точна альтернатива гумовим кулям, схильним до надмірного рикошету

Губчасті гранати калібру 40 мм з голівкою з пінополіуретану.

Історія Перше відоме використання нелетальних куль датується 1880-ми роками, коли стріляла по демонстрантах частинами ручки від мітли.

До 1960-х років поліція Сінгапуру, та Гонконгу розробила більш досконалі дерев'яні кулі та використовувала їх для боротьби з заворушеннями. Британські колоністи у Гонконзі перейняли цю ідею, але замінили дерево, схильне розколюватися і завдавати поранень, менш травмонебезпечною гумою.

Гумові кулі широко використовувалися британською армією проти учасників заворушень у Північній Ірландії починаючи з 1970 року. Ці кулі з їхніми загостреними наконечниками мали тенденцію неконтрольовано відскакувати, і їх замінили на коротші й щільніші пластикові кулі, такі як L5A4 — тверді полівінілхлоридні циліндри довжиною 10 см, діаметром 38 мм і вагою 135 г. Вони були розроблені у спеціально для використання у Північній Ірландії і вперше застосовані там у 1973 році.

Травматичність Згідно з дослідженням 1975 року, з 90 пацієнтів, які отримали поранення «нелетальними» кулями, 1 помер, 17 отримали постійну інвалідність або каліцтво, а 41-му знадобилося стаціонарне лікування. Огляд досліджень, що охоплюють різні типи і конструкції боєприпасів показав, що з 1984 осіб, поранених такими боєприпасами, 53 загинули, а ще 300 отримали постійну інвалідність.

Нелетальні боєприпаси можуть спричинити сліпоту внаслідок травми очей, як показало їх використання під час . Протягом перших 3-4 місяців цих протестів нелетальні боєприпаси , що є надзвичайно великою кількістю порівняно з іншими протестами або зонами конфліктів у світі.

Див. також

Примітки