ВухачевіХарчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви . GEO&BIO, 2019, vol. 17: 85–115. https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.085, або вухаті тюлені (Otariidae) — родина морських ссавців ряду хижих (Carnivora), одна з трьох груп клади ластоногих (Pinnipedia). Етимологія: — «дрібновухий».
Містить 15 сучасних видів морських левів і морських котиків. Представники родини харчуються та мігрують у воді, тоді як розмножуються та відпочивають на суші. Мешкають у приполярних, помірних та екваторіальних водах Тихого та Південного океанів та півдня Атлантичного і Індійського океанів.
Морфологія
Вухаті тюлені — великі і середніх розмірів ластоногі: довжина тіла від 1,5 до 3,8 м, маса 150 до 1100 кг Характерний статевий диморфізм: дорослі самці в 1,5-4 рази більші за самок.
За деякими ознаками вухаті тюлені у меншій мірі, ніж інші ластоногі, відхилилися від своєї предкової групи, найбільш спорідненої із сучасними ведмедевими. У них збереглися невеликі хрящові вушні раковини, покриті волоссям. Волосяний покрив досить грубий у морських левів та густий і щільний у морських котиків. Забарвлення, як правило, буре, без смуг й інших контрастних міток. Тіло у вухатих тюленів струнке, витягнуте, з коротким хвостом і довгою м'язистою шиєю.
Ласти великі, значною мірою оголені від шерсті і закінчуються фестончатою шкіряно-хрящовою облямівкою, яка підсилює їх край і збільшує гребучу поверхню. Задні ласти озброєні кігтями, особливо добре розвиненими на середніх пальцях. На передніх ластах кігтів немає, або вони знаходяться в зачатковому стані. Передні ласти дуже великі: довжина їх не менша ніж 1/4 довжини тіла. На суші передні кінцівки підтримують тулуб, згинаючись в кистях під прямим кутом. На відміну від справжніх тюленів, у вухатих тюленів задні ласти при русі по твердій поверхні також згинаються в зчленовуванні п'яти і служать опорою тілу. У воді передні кінцівки служать локомоторними органами; задні використовуються переважно як стерна.
Череп вухатих тюленів будовою нагадує ведмежий. Зубна формула: 3/2,1/1,4/4,1–3/1 = 34–38, зуби досить добре диференційовані. Молочні зуби у тюленят змінюються через кілька місяців після народження.
Розповсюдження
Поширені в помірних поясах обох півкуль. У північній півкулі водяться тільки в Тихому океані, уздовж узбережжя Північної і Південної Америки, Азії (від Берингова моря до Кореї), біля Нової Зеландії і ряду інших островів, включаючи Галапагоські. У Південній півкулі зустрічаються також біля берегів Південної Америки на півдні атлантичного океану біля і Південно-західної Австралії в Індійському океані.
Спосіб життя
Вухаті тюлені — стадні полігамні тварини. Вони типові геофіли, лежбища в шлюбний сезон і під час линяння влаштовують на узбережжі. Льодів уникають. Зимують в морі. Активні вночі і вдень. Харчуються рибою, головоногими молюсками, рідше — ракоподібними. Ці тварини — дуже хороші плавці: швидкість плавання каліфорнійського морського лева під водою може досягати 17 км/год, північного морського котика — 26 км/год. На суші досить незграбні; рухаються, спираючись на всі кінцівки і сильно розгойдуючи шию назад і вперед. Для північних і південних морських котиків характерні регулярні міграції.
Для більшості характерна полігамія. В період розмноження самці з'являються на лежбищах раніше самок і агресивно ділять територію. Самки прибувають пізніше і розбиваються на гареми від 3 до 40 особин; величина гарему залежить від сили і розмірів самця. На березі самка народжує дитинчат від попереднього шлюбного сезону і через декілька днів входить в еструс. Тривалість вагітності внаслідок затримки в імплантації яйцеклітини коливається від 250 до 365 днів. Самець у вихованні дитинчат участі не бере. Лактація у самок продовжується зазвичай 3—4 місяці.
Список видів
Зазвичай виділяють 14-16 видів вухатих тюленей, що згруповані у 7 родів двох підродин.
Підродина Морські котики (Arctocephalinae) Callorhinus (Північний морський котик) Callorhinus ursinus (Північний морський котик) Arctocephalus (Південний морський котик) Arctocephalus australis (Південноамериканський морський котик) Arctocephalus forsteri (Новозеландський морський котик) Arctocephalus galapagoensis (Галапагоський морський котик) Arctocephalus gazella (Кергеленський морський котик) Arctocephalus philippii (Фернандеський морський котик) Arctocephalus pusillus (Капський морський котик) Arctocephalus townsendi (Гваделупський морський котик) Arctocephalus tropicalis (Субантарктичний морський котик) Підродина Морські леви (Otariinae) Eumetopias jubatus (Сивуч або Північний морський лев) Zalophus californianus (Каліфорнійський морський лев) Zalophus wollebaeki Zalophus japonicus Otaria flavescens (Південний морський лев) Neophoca cinerea (Австралійський морський лев) Phocarctos hookeri (Новозеландський морський лев)
У викопному вигляді вухаті тюлені відомі з раннього Міоцену з відкладень західного узбережжя Північної Америки, яку вважають місцем виникнення цієї родини.
Примітки
Посилання
Ушастые тюлени на сайті Floranimal.ru Ушастые тюлени на сайті Мир животных Ушастые тюлени на сайті Зооклуб (классификация) Otariidae на сайті Animal Diversity Web Otariids на сайті MarineBio.org