Кімнатна пліснява (або пліснява в приміщеннях) — це грибкові утворення, що розвиваються на вологих матеріалах у внутрішніх просторах будівель. Пліснява є природною й повсюдною частиною довкілля та відіграє важливу роль у природі, розкладаючи відмерлу органічну речовину, зокрема опале листя й мертві дерева. Водночас розвиток плісняви в приміщеннях вважається небажаним, оскільки може негативно впливати на конструктивну цілісність будівель і становити потенційний ризик для здоров’я чутливих осіб. Пліснява розмножується мікроскопічними спорами, розмір яких коливається від 1 до 40 мікрометрів. Спори, подібно до насіння, невидимі неозброєним оком, поширюються повітрям і осідають на поверхнях. За наявності сприятливих умов — відповідної температури, вологості та поживного середовища, — вони утворюють нові колонії плісняви у місцях осідання. Існує багато видів пліснявих грибів, однак усі вони потребують вологи та джерела поживних речовин для росту. До поширених у приміщеннях родів належать Aspergillus, Cladosporium, Penicillium та Stachybotrys chartarum, які можуть спричиняти респіраторні порушення й алергічні реакції.

Вплив на здоров’я Пліснява в приміщеннях зазвичай не вважається домінантним алергеном для здорових людей. Однак її вплив може призводити до різноманітних наслідків для здоров’я, причому чутливість значно відрізняється між окремими особами. Ступінь впливу залежить від тривалості, концентрації та типу контакту, що з часом може впливати на індивідуальну сприйнятливість. Тривалий або інтенсивний вплив плісняви підвищує ризик розвитку алергічних реакцій і захворювань дихальної системи, зокрема астми, алергічного риніту та гіперчутливого пневмоніту. Дослідження свідчать, що понад половина дорослих працівників, які перебувають у вологих або уражених пліснявою будівлях, мають носові або синусові симптоми, пов’язані з таким впливом.

Ризик інфекцій, спричинених пліснявою у приміщеннях, для здорових осіб зазвичай є низьким, однак окремі групи населення є більш уразливими. Люди з ослабленою імунною системою та з хронічними, зокрема обструктивними захворюваннями легень, мають підвищений ризик алергічних реакцій на плісняву й можуть зазнавати серйозних легеневих інфекцій у разі впливу. Щоб зменшити ризики, таким особам рекомендується уникати середовищ, схильних до розвитку плісняви, зокрема компостних куп, скошеної трави та лісистих місцевостей.

Симптоми Поширені симптоми впливу плісняви включають закладеність носа, синусит, ринорею, подразнення очей, утруднене дихання (зокрема свистячі хрипи, біль у грудях, кашель і постійне чхання), подразнення горла, шкірні реакції (наприклад, висип) та головний біль. Вологі умови у приміщеннях пов’язані з симптомами верхніх дихальних шляхів, такими як кашель і хрипи, у людей з астмою.

Астма Популяційні дослідження серед здорових дорослих надають обмежені докази прямого причинно-наслідкового зв’язку між впливом плісняви та розвитком астми. Водночас численні дослідження підтверджують зв’язок між впливом плісняви на робочих місцях і як виникненням, так і загостренням астми у дорослих. Аналогічно, дослідження за участю дітей показали, що немовлята, які проживають у будинках із пліснявою, мають значно вищий ризик розвитку астми та алергічного риніту. У немовлят можуть виникати респіраторні симптоми внаслідок впливу грибів роду Penicillium. Немовлята та люди з астмою, які проживають у вологих приміщеннях, можуть страждати через постійний кашель або хрипи, що може свідчити про респіраторні порушення, пов’язані з пліснявою.

Профілактика Розвиток плісняви можна обмежити, підтримуючи умови, за яких утворення конденсату є мінімальним, зокрема за відносної вологості нижче 75 %. На практиці це означає підтримання відносної вологості повітря в приміщеннях нижче 60 %, що відповідає рекомендаціям щодо теплового комфорту, які визначають оптимальний діапазон вологості 40–60 %. Волога в будівлях може накопичуватися через проникнення води крізь елементи огороджувальних конструкцій, витікання з інженерних мереж, потрапляння дощових або ґрунтових вод, а також унаслідок конденсації через неналежну вентиляцію, недостатнє опалення або низьку теплоізоляційну якість будівельної оболонки. Навіть сушіння одягу в приміщенні на радіаторах опалення може підвищувати ризик утворення плісняви, якщо надлишкова волога не видаляється шляхом вентиляції. Появі побутової плісняви можна запобігти, а її поширення контролювати такими методами:

шляхом очищення й ремонту водостоків, щоб запобігти проникненню вологи в будинок; утримання піддонів кондиціонерів у чистоті та забезпечення прохідності дренажних ліній; контролю рівня вологості в приміщеннях; своєчасного висушування вологих ділянок і усунення джерел конденсації; забезпечення належної вентиляції, зокрема шляхом встановлення витяжних вентиляторів у ванних кімнатах; обробки відкритих дерев’яних конструкцій або каркасів фунгіцидними захисними покриттями після попереднього очищення (особливо в будинках із підпіллям, незавершеними підвалами або погано вентильованими горищами).

Ці заходи особливо необхідні у приватних будинках, які споруджуються на садово-дачних ділянках, особливо з підручних матеріалів. Втім, багатоквартирні будинки, термін експлуатації яких збіг, також вражаються грибком.

Примітки