Арад Вінвін (; справжнє ім'я — Махмуд Реза Асефі, ; нар. 27 листопада 1989, Тегеран) — колишній ірано-американський порноактор (спеціалізувався на гей-порнографії), фітнес-модель та бодібілдер.
Життєпис та кар'єра Народився у місті Тегеран, столиці Ірану. Ріс у великій родині з двома братами. Більшу частину часу присвячував спорту, займаючись футболом, карате, важкою атлетикою та бодібілдингом. У 18 років вступив на обов'язкову військову службу і провів три роки в армії.
У 2010 році, у віці 22 років, він втік з Ірану, оскільки вважав, що ніколи не буде щасливим через відсутність політичної свободи в країні, де його могли вбити за те, що він гей. Він втік через засніжені гори, йдучи пішки дві ночі і три дні, щоб перетнути кордон з Туреччиною. У нього не було паспорта, і його сім'я мусила заплатити провіднику, щоб той провів його через частину гір. У Туреччині його заарештували за підроблений паспорт і ув'язнили на шість місяців.
В інтерв'ю «Gay Star News» Вінвін сказав: «У цей час Туреччина готувалася депортувати мене назад до Ірану, де мене б повісили за дезертирство з армії. Мені вдалося передати повідомлення з в'язниці моїй родині, і вони найняли адвоката, яка зв'язалась з програмою ООН для біженців. Мене прийняли до їхньої програми для біженців тільки тому, що ООН знала, що мене вб'ють, якщо я повернуся до Ірану». Він додає: «Перебування в турецькій в'язниці було жахливим, але я зустрів там інших іранців, які також намагалися втекти з Ірану, і саме вони розповіли мені про програму ООН для біженців, яка в кінцевому підсумку врятувала мені життя».
Вінвін повинен був залишитися в Туреччині на три роки, щоб завершити всі формальності в ООН. Потім його доправили літаком до Далласа, штат Техас, США. Соціальний працівник допоміг йому влаштуватися на роботу в ліфтову компанію, але зарплата була невеликою, і наступний рік він витратив на те, щоб виплатити вартість авіаквитків, як того вимагала ООН.
Пізніше Арад переїхав до Лос-Анджелеса, де став танцівником ґоу-ґоу, щоб заробляти більше грошей. Там він дізнався про компанію чоловічого одягу Andrew Christian і зрештою став одним із їхніх «Trophy Boys».
Арад Вінвін був одним із 15 моделей різного етнічного походження, представлених у фотоальбомі «Sex = Power = Freedom» (2017) Ендрю Крістіана, який прагнув надати книзі інклюзивного та мультикультурного характеру, бажаючи висловити ідею розширення прав та можливостей ЛГБТК+ у політичній сфері.
Вінвін дебютував у порнографічному кіно у 2014 році в «Next Door Studios», а у 2019 році став ексклюзивним актором «Falcon Studios».
У 2018 році Арад Вінвін знявся у фільмі Брюса Лабрюса «It Is Not the Pornographer That Is Perverse...» («Не порнограф є збоченцем...») у сегменті «Purple Army Faction» («Нехудожній роман «Пурпуровий рукав»). Лабрюс вважав цей сегмент найсексуальнішим фільмом, який він коли-небудь знімав, оскільки в ньому була сцена сексу втрьох між Франсуа Сагою, Вінвіном і Дато Фолендом.
Того ж року Вінвін знявся у першій сцені Men.com з бісексуальним порно (ЧЧЖ) під назвою «The Challenge» («Виклик»). Це викликало суперечки щодо того, чи має бісексуальна порнографія бути на вебсайті з гей-порно. Вінвін, який самоідентифікується як гей, зіткнувся з негативною реакцією шанувальників, а деякі звинувачували його в тому, що він гетеросексуал або «перейшов» до бісексуальності. Вінвін сказав гей-вебсайту Str8UpGayPorn: «Я — гей... Це була лише робота, і нічого більше. Нічого особистого. Я працював, і це було як будь-яка інша сцена, в якій я знімався».
У 2021 році Асефі офіційно оголосив про свій вихід з індустрії для дорослих. Рішення він обґрунтував бажанням змінити публічний імідж, зосередитися на ментальному здоров'ї, побудові серйозних особистих стосунків та професійному зростанні в інших сферах, зокрема у фітнесі та соціальному блогінгу. Про це було сказано у великому інтерв'ю для видання "Queerty" та в подкастах, де він детально пояснював своє рішення змінити життя.
Згідно з даними моніторингу соціальних мереж та публічних згадок у 2024–2025 роках, з'явилася інформація про його переїзд до Чикаґо, штат Іллінойс. Попри те, що сам Асефі намагається не розголошувати точну адресу з міркувань безпеки та приватності, місто Чикаґо неодноразово фігурувало як його актуальне місце перебування.
Станом на 2025—2026 роки він повністю припинив співпрацю з професійними студіями та значно обмежив відвертий контент на приватних платформах, фокусуючись на моделінгу та лайфстайл-контенті.
Бодібілдинг Асефі брав участь у змаганнях федерації NPC (National Physique Committee) з бодібілдингу під своїм справжнім ім'ям. Його фізична форма є результатом професійної підготовки до турнірів, зокрема «Excalibur Championships». Він неодноразово наголошував, що бодібілдинг — це його основна пристрасть, яка допомогла йому знайти дисципліну та відновитися після пережитих життєвих травм.
Публічний імідж та політичні погляди У 2017 році Вінвін активно виступав проти "Заборони на в'їзд в США громадянам ряду країн з переважно ісламським населенням" адміністрації Дональда Трампа. Коментуючи ситуацію, він зазначав: «Я надзвичайно засмучений новою політикою Трампа щодо імміграції. Я вважаю, що американцям важливо знати, що люди прагнуть отримати статус біженців у США, тому що вони люблять Америку за свободу... Ця політика спричинить багато непотрібних страждань серед невинних людей, які просто прагнуть кращого життя, і ця політика може навіть мати зворотний ефект, якщо екстремісти використають її як частину свого послання ненависті». Дизайнер Ендрю Крістіан тоді ж наголосив, що історія Арада як біженця є доказом того, що притулок у США може буквально рятувати життя представникам ЛГБТ-спільноти.
Однак під час президентських виборів 2024 року погляди Вінвіна суттєво змінилися. 6 листопада 2024 року він опублікував допис в Instagram, у якому привітав Дональда Трампа з перемогою. В інтерв'ю виданню «Out» Арад розкритикував Демократичну партію, Джо Байдена, сучасний стан ЛГБТК-спільноти та дреґ-квін, назвав опонентів у соцмережах «хейтерами» та «божевільними». Водночас він зауважив, що привітав би і Камалу Гарріс, якби вона перемогла. Журналісти також звернули увагу на його попередні дописи, що містили критику на адресу Мішель Обами, Опри Вінфрі та Джо Байдена.
Значущість та вплив Історія Арада Вінвіна неодноразово використовувалася західними медіа (такими як Huffington Post, The Advocate, Queerty) як приклад успішної інтеграції біженців та важливості програм захисту ЛГБТ-осіб на міжнародному рівні. Його шлях від ув'язненого в турецькій тюрмі до відомої моделі в США став темою для дискусій про права людини в країнах Близького Сходу. Активний в Instagram як @arad.winwin. Там ділиться контентом про фітнес і подає себе сертифікованим тренером та спеціалістом з харчування.
Вибрана фільмографія Нижче наведено перелік ключових робіт, що зафіксовані у базах даних дорослого кіно та аналітичних оглядах.
2014 — «Introducing Arad» (Next Door Studios) — дебютна робота. 2018 — «The Challenge» (Men.com) — бісексуальна сцена, що спричинила суспільний резонанс. 2018 — «It Is Not the Pornographer That Is Perverse...» (реж. Брюс Лабрюс) — участь в експериментальному кіно. 2019 — «A Thug’s Tale» (Falcon Studios). 2020 — «Spies & Lies» (Falcon Studios). 2020 — «Desert Oasis» (Falcon Studios). 2021 — «Poolside Hustle» (Falcon Studios).
Нагороди та номінації Для підтвердження професійних досягнень Вінвіна використовуються дані з офіційних списків номінантів галузевих премій.
Рік Нагорода Категорія Робота Результат 2019 AVN Gay Awards Найкраща сцена сексу втрьох The Challenge (Men.com) 2020 AVN Gay Awards Найкращий актор A Thug’s Tale (Falcon Studios) 2020 Grabby Awards Найкращий дует Spies & Lies (Falcon Studios) 2020 Grabby Awards Найкраща сцена сексу втрьох The Challenge (Men.com) 2021 Grabby Awards Найкращий актор Poolside Hustle (Falcon Studios)
Див. також Список акторів гей-порнофільмів
Примітки
Посилання
Арад Вінвін на сайті IAFD Арад Вінвін на Porn Base Central Арад Вінвін у соціальній мережі «Instagram» Арад Вінвін у соціальній мережі «X» Арад Вінвін у соціальній мережі «Facebook» Арад Вінвін у соціальній мережі «TikTok» Арад Вінвін на Pinterest Арад Вінвін на BoyfriendTV