Життєвий цикл вірусу — період під час якого вірус використовує клітини організма — хазяїна для створення власних копій.
Для того щоб вірус інфікував організм-хазяїн, вірусний геном має бути перенесений з вірусної частинки в цитоплазму клітини-хазяїна. Цей процес починається, коли білки зовнішнього шару вірусу зв'язуються з факторами прикріплення на поверхні клітини-хазяїна. Ці фактори прикріплення концентрують вірусні частинки на поверхні клітини, наближаючи їх до вірусних рецепторів, які відповідають за проникнення в клітину-хазяїна. Цей процес високоспецифічний для різних видів вірусів.
Цикл життя вірусів включає в себе наступні основні етапи:
проникнення у клітину; реплікація геному; вихід із клітинного простору.
Проникнення у клітину Перший етап життя вірусної інфекції, включає розпізнавання вірусного рецептора вірусною частинкою. Цей етап вірусу можна розділити на чотири етапи: прикріплення, проникнення, цитоплазматичний транспорт та розкриття оболонки.
Прикріплення стосується першої зустрічі вірусних частинок з клітинами хазяїна, яка включає два види білків хазяїна на плазматичній мембрані:
фактори прикріплення; вірусні рецептори.
Фактор прикріплення на поверхні клітини залучає та утримує вірусні частинки, тим самим сприяючи взаємодії вірусної частинки з рецептором входу.
Проникнення Механізм проникнення відрізняється залежно від того, чи є в нього оболонка чи ні. Для вірусів з оболонкою використовується один із двох наступних механізмів: пряме злиття та рецептор-опосередкований ендоцитоз. Для вірусів без оболонки для проникнення використовується лише рецептор-опосередкований ендоцитоз.
Пряме злиття — це механізм, за якого дві мембрани (вірусна оболонка та клітинна мембрана) зливаються, вірусний нуклеокапсид доставляється безпосередньо в цитоплазму, залишаючи вірусну оболонку на плазматичній мембрані. (Наприклад, ретровірус)
Рецептор-опосередкований ендоцитоз - це механізм, за якого після взаємодії вірусних частинок з рецептором, комплекс вірусна частинка-рецептор запускає ендоцитоз, утворюючи покриту ямку на плазматичній мембрані, що призводить до утворення ендосоми. В результаті вірусна частинка розташовується всередині ендосоми. Наступним кроком є руйнування ендосоми для проникнення в цитоплазму.
Реплікація Стратегії реплікації вірусного геному відрізняються одна від одної серед вірусних родин. Однак усі віруси повністю покладаються на механізм трансляції хазяїна і використовують його рибосоми для синтезу білка.
Вихід Вихід із клітини- хазяїна можна розділити на три етапи: складання капсида, вивільнення та дозрівання.
Більшість вірусів з оболонкою вивільняються із клітин організма — хазяїна позаклітинно шляхом екзоцитозу.
Життєвий цикл вірусів з господарями- прокаріотами Під час літичного циклу вірулентного фага бактеріофаг захоплює клітину, відтворює нові фаги та руйнує її.
Стадії:
Прикріплення — це перша стадія процесу інфекування, на якій бактеріофаг взаємодіє зі специфічними поверхневими рецепторами бактерій; проникнення — друга стадія, полягає у скороченні хвостової оболонки, яка діє як голка для підшкірного введення вірусного геному через клітинну стінку та мембрану. Головка фага та решта компонентів залишаються поза бактеріями; біосинтез нових вірусних компонентів; дозрівання -стадія, на якій створюються нові віріони; вивільнення -зрілі віруси вириваються з клітини-хазяїна в процесі, який називається лізисом, і віруси-нащадки вивільняються в навколишнє середовище для інфікування нових клітин.
Див. також Віруси рослин Віроїди Пріони
Примітки