Терміносистеми петрографії вугілля — сукупність наукових понять, класифікацій і визначень, що використовуються для опису складу, будови, генезису та ступеня вуглефікації вугілля. Термінологія цієї галузі формувалася впродовж XVIII—XXI століть у зв'язку з розвитком петрографії, геології та органічної геохімії.Stach et al., 1982 У процесі розвитку петрографії вугілля сформувалося кілька історичних і сучасних терміносистем, які відображають еволюцію методів дослідження та наукових уявлень.
Загальна характеристика Терміносистеми петрографії вугілля розвивалися від описових і макроскопічних до мікроскопічних, генетичних та стандартизованих міжнародних систем. Частина ранніх термінів зберегла історичне значення, тоді як сучасна практика ґрунтується на уніфікованій макеральній термінології, рекомендованій Міжнародним комітетом з петрографії вугілля (ICCP).
Історичні терміносистеми
Літотипна (макроскопічна) Період: XVIII — кінець XIX століття.
Характеристика: базувалася на візуальних ознаках вугілля у пласті або зразку без застосування мікроскопії.
Основні терміни: вітрен (vitrain), дюрен (durain), фюзен (fusain), кларен (clarain).
Значення: стала основою перших промислових класифікацій вугілля; зберігає прикладне значення у вугільній геології.
Фітологічна (ботанічна) Період: перша половина XIX століття.
Характеристика: пояснювала властивості вугілля походженням від певних груп рослин і їх тканин.
Основні терміни: деревна тканина, корова речовина, спорово-пилковий матеріал, кутикула.
Значення: закріпила уявлення про органічне походження вугілля; мала обмежене застосування для високометаморфізованих різновидів.
Рання мікроструктурна Період: друга половина XIX — початок XX століття.
Характеристика: ґрунтувалася на дослідженні прозорих шліфів вугілля у проходячому світлі.
Основні терміни: рослинні уламки, аморфна органічна маса, гелеподібна речовина.
Значення: стала перехідним етапом до формування повноцінної петрографічної терміносистеми.
Класична макеральна терміносистема
Мацеральна (М. Стопес) Період: з 1919 року — дотепер.
Характеристика: розглядає вугілля як агрегат мікроскопічних органічних компонентів — макералів, аналогічних мінералам у магматичних і метаморфічних породах.
Основні терміни: макерал, вітриніт, екзиніт (ліптиніт), інертиніт.
Значення: є фундаментом сучасної петрографії вугілля та основою міжнародних стандартів.
Регіональні та генетичні терміносистеми
Генетично-фаціальна Період: 1930–1980-ті роки.
Характеристика: класифікує вугілля за умовами накопичення і вуглеутворення.
Основні терміни: гумітове, сапропелітове вугілля; автохтонне й алохтонне; болотні, озерні, лагунні фації.
Значення: широко застосовувалася у радянській і пострадянській геологічній школі; частково не уніфікована з міжнародними стандартами.
Український та вітчизняний доробок Українська школа петрографії вугілля формувалася у XX столітті в межах загальноєвропейської та радянської наукових традицій і була тісно пов'язана з дослідженням вугленосних басейнів Донбасу, Львівсько-Волинського басейну та Дніпровсько-Донецької западини.
У працях українських і вітчизняних дослідників розвивалися макеральна термінологія, генетично-фаціальні підходи та питання рангу вугілля. Значний внесок зроблено у вивчення співвідношення макерального складу з умовами осадонакопичення і ступенем метаморфізму вугілля.
У навчальній і довідковій літературі українською мовою закріпилися терміни мацерал, вітриніт, інертиніт, ліптиніт, літотипи вугілля, відбивна здатність вітриніту, що загалом відповідають рекомендаціям ICCP, але з урахуванням національних традицій перекладу та використання.(Маценко Г., Білецький В. С., Шендрік Т. Г. 2009, 2011; Гурський Д. С. та ін., 2013)
Український доробок відіграє важливу роль у підготовці фахівців-геологів і адаптації міжнародних стандартів петрографії вугілля до умов національної сировинної бази.
Сучасні міжнародні терміносистеми
Стандартизована (ICCP) Період: кінець XX—XXI століття.
Характеристика: базується на уніфікованих визначеннях макералів, літотипів і параметрів відбиття.
Основні терміни: maceral, vitrinite reflectance (Ro), coal rank, dispersed organic matter (DOM).
Значення: забезпечує порівнянність петрографічних даних у міжнародній практиці.
Органо-геохімічна Період: з 1980-х років.
Характеристика: поєднує петрографічні та хімічні підходи до вивчення органічної речовини.
Основні терміни: кероген (типи I—IV), біомаркери, термічна зрілість.
Значення: широко застосовується у нафтогазовій геології та дослідженні нетрадиційних колекторів.
Значення та сучасний стан У сучасній петрографії вугілля домінує мацеральна терміносистема ICCP, тоді як історичні й регіональні системи використовуються переважно в описовому та генетичному контексті. Сучасні цифрові методи аналізу зображень сприяють подальшій деталізації та уточненню термінології.
Див. також
Петрографія вугілля
Мацерали
Вуглеутворення
Відбивна здатність вітриніту
Примітки
Література
Stopes, M. C. (1919). On the four visible ingredients in banded bituminous coal. Proceedings of the Royal Society of London.
Маценко Г. Короткий словник з петрографії вугілля / Г. Маценко, В. Білецький, Т. Шендрік. — Донецьк: Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України: Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка: Сх. вид. дім, 2011. — 74 с.
Гурський, Д. С., Єсипчук, К. Ю., Калінін, В. І. та ін. (2013). Корисні копалини України. Київ: Логос. On the four visible ingredients in banded bituminous coal. Proceedings of the Royal Society of London.
Stach, E., Mackowsky, M.-T., Teichmüller, M., Taylor, G. H., Chandra, D., & Teichmüller, R. (1982). Stach's Textbook of Coal Petrology. Gebrüder Borntraeger.
Taylor, G. H., Teichmüller, M., Davis, A., Diessel, C. F. K., Littke, R., & Robert, P. (1998). Organic Petrology. Gebrüder Borntraeger.