Герцоггі (/hɜːrtsɒxi/), також відоме мовою африкаанс як герцогкукі (Hertzogkoekie) або англійською як Duke's biscuit («печиво Герцога»), — тарталетка або печиво з начинкою з джему та кокосовою посипкою, яке зазвичай подається на чашечкоподібній основі з тіста.

Печиво є популярним десертом у Південній Африці, де його часто споживають разом із чашкою англійського чаю. У громаді капських малайців цей десерт традиційно їдять під час свята Ід. Його часто випікають удома в межах кустарного виробництва десертів у країні та продають разом з іншими популярними південноафриканськими солодощами, зокрема коексістерс.

Історія Тарталетку названо на честь південноафриканського політика початку XX століття — прем'єр-міністра Південно-Африканського Союзу у 1924—1939 роках та генерала часів Другої англо-бурської війни Дж. Б. М. Герцога. Вважається, що герцогкукі були його улюбленим десертом. Відомо, що прихильники Герцога випікали, подавали та продавали ці вироби як спосіб продемонструвати свою політичну підтримку

Одна з версій походження десерту стверджує, що його було створено громадою капських малайців як прояв підтримки Герцога після того, як він пообіцяв надати жінкам право голосу та забезпечити рівні права з кольоровою громадою у 1920-х роках. Після виконання першої обіцянки — надання жінкам виборчого права 1930 року — але невиконання другої, громада почала випікати печиво з коричнево-рожевою глазур'ю під назвою twee gevreetjie (африкаанс — «лицемір»), висловлюючи таким чином своє розчарування

Ще одним можливим джерелом походження десерту вважається практика серед африкаансів після Другої англо-бурської війни називати кондитерські вироби на честь національних героїв].

Склад Герцогкукі готують із тіста з відкритою верхівкою, яке наповнюють абрикосовим джемом. Зверху виріб покривають сушеним або тертим кокосовим безе та випікають

Печиво Яна Смутса

Печиво «Герцогкукі» надихнуло прихильників політичного суперника Герцога та його сучасника Яна Смутса на створення власної версії кондитерського виробу, відомої під назвою «печиво Яна Смутса». Цей десерт також набув популярності у 1920-х і 1930-х роках. На відміну від герцогкукі, для якого характерна світліша меренгова начинка з кокосу, печиво Яна Смутса має вершкову начинку з масла та цукру, що надає йому більш насиченої текстури та солодшого смаку

Див. також Куксистер

Примітки