Кланкер

Кланкер (англ. Clanker, від англ. clank – «брязкання», «дзенькіт», «гриміти», тобто буквально Дзенькало чи Брязкало) — це зневажливе слово, яке використовується для позначення роботів та програмного забезпечення штучного інтелекту (ШІ). Цей термін був використаний у медіа-продукції «Зоряні війни», вперше з'явившись у відеогрі 2005 року «Зоряні війни: Республіканський коммандос» (Star Wars: Republic Commando). У 2025 році цей термін став широко використовуватися для обговорення неприязні до машин, від роботів-доставщиків до великих мовних моделей. Ця тенденція пояснюється занепокоєнням щодо негативного впливу ШІ на суспільство.

В науковій фантастиці

Слово «clanker» раніше використовувалося в науковій фантастиці, вперше з'явившись у статті Вільяма Тенна 1958 року, в якій він використовує його для опису роботів з науково-фантастичних фільмів, таких як «Метрополіс».

Франшиза «Зоряні війни» почала використовувати цей термін як образливе слово на адресу дроїдів у відеогрі 2005 року «Зоряні війни: Республіканський коммандос», а потім він став широко вживатися в мультсеріалі «Зоряні війни: Війни клонів», який розповідає про галактичну війну між клонованими солдатами Галактичної Республіки та бойовими дроїдами Конфедерації Незалежних Систем.

У медіа «Зоряних воєн» роботи, більш відомі як дроїди, зазвичай зображуються як об'єкти дискримінації. Наприклад, в оригінальному фільмі «Зоряні війни» C-3PO і R2-D2 викрадають джави і продають родині Люка Скайвокера. Під час відвідування кантини в Мос-Ейслі бармен відмовляє обом роботам у обслуговуванні, зауважуючи: «Ми не обслуговуємо таких, як вони».

У всесвіті «Зоряних воєн» термін «кланкер» увійшов у вжиток до епохи Високої Республіки і набув популярності під час Війн клонів, коли клоновані солдати регулярно використовували це слово до бойових дроїдів.

Негативна реакція на ШІ Зростаюча популярність терміна «кланкер» відображає збільшення прямого контакту між людьми та системами ШІ. На тротуарах роботи-доставщики перешкоджають мобільності та створюють проблеми з безпекою. У цифровому просторі експерти з кібербезпеки висловили занепокоєння щодо зростання кількості ботів в Інтернеті, які зараз складають значну частину інтернет-трафіку. У звіті за 2025 рік оцінюється, що приблизно кожен п'ятий акаунт у соціальних мережах є автоматизованим.

Цей термін також є реакцією на підтримку ШІ з боку індустріалістів, таких як Ілон Маск і Сем Альтман, які виступають за інтеграцію ШІ майже в усі аспекти сучасного життя. Сюди входять зусилля як великих компаній, так і стартапів, наприклад, розробка Amazon гуманоїдних роботів для заміни людських працівників у сфері послуг. Такі ініціативи ще більше підсилили скептицизм громадськості, посиливши асоціацію терміна «clanker» з занепокоєнням щодо автоматизації та витіснення людських ролей. Глобальне опитування, проведене дослідницькою компанією Gartner у грудні 2023 року, показало, що 64% клієнтів воліли б, щоб компанії уникали використання ШІ в обслуговуванні клієнтів, а ще 53% заявили, що розглядали б можливість переходу до іншої компанії, якби дізналися, що їхні взаємодії з сервісом обробляються ШІ. Інший звіт Ernst & Young, опублікований у липні 2025 року, виявив, що 42% працівників по всій Європі стурбовані тим, що використання ШІ на робочому місці може загрожувати їхній зайнятості.

Критика також стосується самої технології. Частина негативної реакції пов'язана з занепокоєнням щодо споживання ресурсів системами ШІ, їх частим використанням без згоди захищених авторським правом матеріалів, а також питаннями щодо намірів корпорацій, що стоять за ними. Існують також побоювання щодо потенційних когнітивних наслідків значної залежності від ШІ. Дослідження, проведене вченими з Microsoft та Університету Карнегі-Меллона, попереджає, що регулярна залежність від ШІ може призвести до того, що користувачі будуть психологічно не готові до вирішення реальних проблем, порівнюючи цей ефект з когнітивною атрофією.

У червні 2025 року сенатор-демократ від Арізони США Рубен Гальєго написав у Твіттері, що його «новий законопроект гарантує, що вам не доведеться розмовляти з роботом, якщо ви цього не хочете», маючи на увазі запропонований закон, який зобов'яже кол-центри повідомляти абонентам у США про використання автоматизованих агентів обслуговування клієнтів та пропонувати можливість переключитися на живого оператора.

Аналіз Лінгвіст Адам Алексіч описав слово «кланкер» як еволюцію расових образ, що антропоморфізують роботизовані системи.

Інтернет-меми, що містять цей термін, часто посилаються на історичну дискримінацію маргіналізованих груп, таких як афроамериканці.

На основі роботи лінгвіста Джеффрі Нунберга американський новинний веб-сайт Axios стверджує, що «кланкер» є лише зневажливим словом, а не образою, оскільки воно не сприяє збереженню соціальної нерівності.

NPR відзначив іронію в тому, що слово «робот» було придумано Карелом Чапеком для його науково-фантастичної п'єси «Р.У.Р.» 1920 року як подібна критика індустріалізації, яка змушує робітників втрачати свою людськість. Алексіч зауважив, що слово «робот» можна простежити до праслов'янського іменника *orbъ, що означає «раб».

Хоча в інших наукових фантастичних ЗМІ використовуються зневажливі слова для позначення андроїдів і роботів, такі як «skinjob» (буквально «опудало», «шкірянка» чи «шкіряна лялька») для позначення реплікантів і «toaster» (тостер) з франшиз Blade Runner і Battlestar Galactica відповідно, проте вважається, що «кланкер» набув популярності завдяки інтуїтивному і гнучкому використанню.

У той час як «нейропомиї» описує низьку якість результатів штучного інтелекту, «кланкер» принижує основні роботизовані системи.

Див. також Слоп

Примітки