Френсіс Мейрс Гантінгтон Вілсон ( 15 грудня 1875 — 31 грудня 1946) — американський дипломат і письменник, що обіймав посаду помічника державного секретаря США з 1909 по 1913 роки.

Біографія Гантінгтон Вілсон народився в Чикаго у родині Бенджаміна Мейрса Вілсона та Френсіс (Гантінгтон) Вілсон. Гантінгтон Вілсон здобув освіту в Єльському університеті, отримавши ступінь бакалавра мистецтв у 1897 році.

Після коледжу Вілсон вступив до Консульської та Дипломатичної служби Сполучених Штатів та став другим секретарем у місії Сполучених Штатів у Токіо. У 1900 році він став обійняв посаду першого секретаря, а у 1901 році став повіреним у справах.

У 1904 році він одружився з Люсі Вортем Джеймс, проте пара розлучилася в 1915 році.

У 1906 році Гантінгтон Вілсон повернувся до Сполучених Штатів Америки, де став третім помічником Державного секретаря США у Вашингтоні, округ Колумбія, та головою екзаменаційної комісії Консульської та дипломатичної служби.

Із початком Молодотурецької революції 1908 року президент Сполучених Штатів Теодор Рузвельт призначив Вільсона надзвичайним і повноважним посланником в Османській імперії. Він також був направилений в цей період із місією до Аргентини.

Повернувшись до США у 1909 році, Вілсон став помічником Державного секретаря США за часів адміністрації Вільяма Тафта. Ця посада на той час була другою за рангом в Державному департаменті США після Державного секретаря Філандера Чейза Нокса. Нокс, окрім того, що не знав нічого про закордонні справи, дуже недбало ставився до своїх службових обов'язків, і Вілсона, за його власними словами, «часто залишали керувати департаментом на кілька місяців». На цій посаді Вілсон відповідав за розробку та впровадження реорганізації Державного департаменту США. Вілсон намагався піти у відставку через внутрішні проблеми Державного департаменту, але його переконали залишитися ще на два роки.

Гантінгтон Вілсон пішов у відставку з державної служби в 1913 році та оселився у Філадельфії. Там він писав для місцевих газет «Public Ledger» та «Evening Bulletin». У цей час він також почав писати книги, серед яких «Стултиція» (1914), «Небезпека Гіфалутіна» (1918), «Гроші та рівень цін» (1932) та «Спогади колишнього дипломата» (1945). У 1908 році він став спадковим членом Ордену Цинцинната. У грудні 1915 року він одружився із Люсіль О'Хара Павелл, але у 1917 року подружжя розлучилося.

Він нетривалий час працював у National City Bank в Нью-Йорку, перш ніж стати президентом компанії з виробництва сигнальних пристроїв, що розташовувалася у Вотербері, штат Коннектикут. Потім він повернувся до Філадельфії, де з 1928 по 1932 рік обіймав посаду директора Філадельфійського комерційного музею.

Вілсон одружився втретє і Хоуп Батлер із Нью-Йорка у 1925 році.

Гантінгтон Вілсон помер 31 грудня 1946 року у Нью-Гейвені, штат Коннектикут.

Творчий доробок

Stultitia: A Nightmare and an Awakening — In Four Discussions (1914) The Peril of Hifalutin (1918) Money and the Price Level (1932) Memoirs of an Ex-Diplomat (1945)

Посилання

«FMH Wilson Dies; Former Diplomat», New York Times, 1 січня 1947 р.