Дискримінація за зростом — упередження або дискримінація проти людей за їхнім зростом. Із дискримінацією за зростом стикаються люди, чий зріст не входить в межі стандартного діапазону зросту серед популяції — наприклад, нижчі чоловіки та нижчі чи вищі жінки.
Дискримінація за зростом може проявлятися як у побутових взаємодіях (наприклад, мовні звороти чи романтичні стосунки), так і в роботі — зокрема під час найму та прийняття рішень про підвищення зарплати чи посади.
Сучасні дослідження показують, що у деяких контекстах вищий зріст, зокрема серед чоловіків, корелює із вищим доходом та вищим професійним і соціальним статусом. Одне із найдетальніших таких досліджень було проведено у Швеції на основі широкої вибірки покоління чоловіків, зокрема чоловіків-генеральних директорів шведських компаній — воно показало, що «медіанний генеральний директор великої компанії... перевищує 74% [населення] за зростом».
Дискримінація за зростом вважається одним із типів дискримінації, які найменше обговорюються в суспільстві і які найскладніше виявити чи підтвердити. Закони, які забороняють дискримінацію за зростом, існують у низці юрисдикцій, зокрема кількох американських містах, як-то Нью-Йорк. На початку 21 століття низка країн, зокрема європейських, скасували мінімальні вимоги за зростом для поліцейських та інших службовців правоохоронних органів.
На позначення дискримінації за зростом іноді використовується термін «гайтизм» («хайтизм»; ), запропонований американським соціологом Солом Фельдманом у 1971 році за аналогією до терміну «сексизм».
Див. також
Примітки