Людвіг Зайтер, з 1908 року Ріттер фон Зайтер (; 2 грудня 1857, Ландау — 24 березня 1945, Бад-Верісгофен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал артилерії Баварської армії.

Життя Зайтер був сином вчителя. Після навчання в гуманістичній гімназії вступив до 2-го польового артилерійського полку Баварської армії як однорічний доброволець у 1876 році. Звільнений у запас як унтер-офіцер наступного року, він вирішив продовжити кар'єру дійсного офіцера. Згодом Зайтер закінчив Артилерійське та інженерне училище в Мюнхені. У наступні роки він служив у своєму полку, а з 1 жовтня 1887 року був відряджений до Військової академії на 3 роки, що дало йому право на вище ад'ютантське звання та викладання, а також умовно на службу в Генеральному штабі. Потім Зайтер став ад'ютантом 2-ї польової артилерійської бригади. 24 квітня 1894 року він повернувся до свого рідного полку наступного року та служив там командиром батареї до 1897 року. Потім його було відряджено до Великого Генерального штабу в Берліні. Після року служби у залізничному відомстві його звільнили від цієї посади та призначили комісаром залізничної лінії в Мюнхені. 8 грудня 1902 року Зайтера призначили командиром батальйону 11-го полку польової артилерії у Вюрцбурзі, а 25 лютого 1904 року він був відряджений до військового міністерства. 9 квітня 1905 року його перевели туди та призначили начальником відділу артилерії та озброєнь. З 28 квітня 1908 по 6 березня 1910 року Зайтер командував 3-м польовим артилерійським полком «Принц Леопольд».

7 березня 1910 року Зайтер отримав командування 1-ю польовою артилерійською бригадою. Звільнений від цього командування 22 жовтня 1910 року, він служив інспектором технічних інститутів у Мюнхені.

19 березня 1914 року став фельдцойгмайстером. Він обіймав цю посаду після початку Першої світової війни до 20 грудня 1915 року. Згодом Зайтер служив інспектором постачання армійського відділу «Фалькенгаузен» на Західному фронті. З формуванням 2-ї дивізії ландверу, 2 січня 1917 року його було призначено командиром цього великого підрозділу на Східному фронті. Спочатку його дивізія брала участь в окопній війні під Ригою та брала участь у битві за місто на початку вересня 1917 року. Після цього послідувала окопна війна вздовж річки Даугава до перемир'я та подальшого припинення вогню на Східному фронті в грудні 1917 року. Після цього його війська залишалися розгорнутими в Балтійському регіоні. 24 вересня 1918 року його було звільнено з командування, а після схвалення його клопотання про вихід на пенсію внесено до резервного списку із законною пенсією.

Сім'я Він одружився з Луїзою Фельдбауш у 1883 році. У пари було четверо дітей.

Звання

Фенріх портупеї (1 січня 1878) Другий лейтенант (7 травня 1879) Перший лейтенант (15 лютого 1889) Гауптман (22 вересня 1893) Майор без патенту (3 грудня 1900; отримав патент 28 жовтня 1901) Оберстлейтенант (8 березня 1905) Оберст (8 березня 1907) Генерал-майор (26 березня 1910) Генерал-лейтенант (17 грудня 1913) Генерал артилерії запасу (17 січня 1917)

Нагороди

Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 4-го класу (15 червня 1894) Китайська медаль в сталі (10 травня 1901) Орден Червоного орла 4-го класу (27 березня 1903) 3-го класу (8 вересня 1909) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з короною (20 грудня 1905) офіцерський хрест (17 вересня 1909) 2-го класу (15 лютого 1911) зірка і мечі до ордена 2-го класу (21 жовтня 1916) 1-го класу з мечами (25 вересня 1918) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (28 квітня 1908) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу (26 листопада 1912) Залізний хрест 2-го класу (8 травня 1915) 1-го класу (16 лютого 1917) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 574f.

Посилання

Зайтер на сайті The Prussian Machine.