Всеволод Дмитрович Старосельський (, 7 березня 1875, Баку — 29 червня 1935) — російський офіцер українсько-грузинського походження, командир Кабардинського кінного полку та Перської козацької дивізії. Він відомий своєю роллю в період після Перської конституційної революції як командир Перської козачої бригади з 1918 по 1920 рік.

Життєпис Православний. Із дворян.

Син Бакинського губернатора генерал-лейтенанта Дмитра Семеновича Старосельського та княжни Катерини Фадіївни (Тадеозівни) Гурамової (Гурамішвілі).

Початок військової кар'єри 1 вересня 1893 року вступив до Пажського корпусу. Після закінчення корпусу 12 серпня 1895 року отримав звання корнета у лейб-гвардії Уланський Її Величності полку.

З 3 березня 1900 року по 17 липня 1905 року в запасі. 9 грудня 1904 року отримав звання поручика гвардії. 20 квітня 1906 року отримав пагони штабс-ротмістра армійської кавалерії. 9 грудня 1908 року став ротмістром. На 1 січня 1909 року — ад'ютант помічника головнокомандувача Кавказьким військовим округом. Переведений у ротмістри гвардії у грудні 1912 року. З 1911 по 1913 рік був ад'ютантом принца Олександра Петровича Ольденбурзького.

Перша світова війна Наприкінці серпня 1914 року добровольцем вступив у Кавказьку тубільну кінну дивізію. Був призначений помічником командира Татарського кінного полку з стройової частини. 30 вересня був здійснений у підполковники. 24 березня 1916 року призначений командиром Кабардинського кінного полку. 10 квітня 1916 року став полковником.

З наказу командира Кавказької тубільної кінної дивізії генерал-лейтенанта князя Багратіона:

14 травня 1917 року призначений командиром гвардійського Кінного полку, яким командував до 9 серпня 1917 року.

Іран Після Жовтневого перевороту він вступив на службу до Каджарського Ірану. У 1918 році він став командиром Перської козачої бригади, єдиного організованого військового формування в Ірані, в результаті внутрішнього перевороту в бригаді проти її командира, полковника Георгія Клерже, підозрюваного у симпатизуванні більшовикам. У цій ролі Старосельському допомагав іранський офіцер Реза-хан, майбутній шах Ірану, і його мовчазно підтримувала Велика Британія. Як стверджує історик Стефані Кронін, головною метою Старосельського у захопленні командування та консолідації Бригади після хаосу 1917 року було збереження інструменту імперської російської влади в Ірані в очікуванні перемоги білих у громадянській війні. Він мав значний вплив на політику Ірану, воював проти джангелійців та їхніх більшовицьких союзників у Гіляні, приєднавшись до диктаторської влади на півночі Ірану. Приблизно в той же час його стосунки з британцями дедалі погіршувалися, оскільки Старосельський прагнув зменшити британський вплив у Тегерані.

До серпня 1920 року спочатку успішна кампанія Старосельського проти підтримуваних Радянським Союзом революціонерів у Гіляні зазнала невдачі. Відбивши Решт, козацька бригада була змушена відступити перед тиском радянських підкріплень, що висадилися в Ензалі. У жовтні 1920 року позиції Старосельського були ще більше підірвані прибуттям Едмунда Айронсайда, який взяв на себе командування британськими військами в Ірані. Невдовзі зусиллями британських агентів шах Ахмад Шах Каджар усунув Старосельського з посади. Його було звинувачено у привласненні частини солдатської зарплати, підкупі шаха для просування своїх амбіцій та готовності зрадити інтереси Ірану заради Радянської Росії.

Еміграція 1924 року Старосельський емігрував до Сполучених Штатів, де володів ранчо в Ріверсайді, Каліфорнія, і помер там від інсульту в 1935 році. Похований на цвинтарі Голлівуд-Форевер в окрузі Лос-Анджелес штату Каліфорнія. Старосельський володів колекцією грузинських та східних монет, яка пізніше перейшла до власності Американського нумізматичного товариства.

Див. також

Татарський кінний полк (Росія) Кавказька тубільна кінна дивізія

Примітки

Посилання

Старосельский Всеволод Дмитриевич ПЕРСИДСКАЯ Е. В. ШАХА КАЗАЧЬЯ ДИВИЗИЯ