Юрій Антонович Пишник (, ; ) — радянський футболіст, який виступав на позиції захисника. Майстер спорту Республіки Білорусь міжнародного класу та Заслужений тренер Республіки Білорусь.

Біографія

Ранні роки Народився у селі Кірово у Слуцькому районі. До війни батьки працювали у колгоспі. Сам Юрій Антонович був десятою дитиною в сім'ї та наймолодшою. Сім'я жила у важких умовах і незабаром хлопчик у віці 4 років вирушив на виховання до свого рідного дядька до Слуцька. Дядько, Юхим Георгійович, військовий, який пройшов радянсько-фінську війну та Блокаду Ленінграда. Раз на тиждень навідувався до батьків до рідного села, але продовжував жити у рідного дядька. Через брак батьківської уваги став частіше проводити час на вулиці з друзями, переважно граючи у футбол.

Кар'єра футболіста У шкільні роки футболіст виступав здебільшого на змаганнях серед шкіл. Пізніше представляв юнацьку команду слуцького «Спартака», разом із якою посів перше місце в республіці. Також був запрошений у юнацьку збірну БРСР, де головним тренером був Вадим Радзишевський. Разом зі збірною вирушив на турнір у Тбілісі, де Пишника визнали найкращим півзахисником. Після цього Вадим Миколайович запропонував Юрію займатися у групі підготовки мінського «Урожаю». Два місяці він жив у тренера у квартирі, поки не отримав гуртожиток. У 1959 році розпочав свою професійну кар'єру футболіста, дебютувавши за мінський клуб.

У 1961 році став гравцем «Білорусі», яку в 1963 році перетворили на мінське «Динамо». У 1962 році Пишник виступав в основному складі. У 1963 році в гостьовому матчі проти ЦСКА отримав серйозну травму. У 1965 році перейшов до гомельського «Спартака». Гомельці грали в одній підгрупі з «Алгою» з міста Фрунзе. Гол Пишника допоміг «Спартаку» перемогти, а після матчу тренер фрунзенців Віктор Новіков запропонував перейти до його команди. 1966 року Пишник перебрався до «Алги», а 1968 року за сімейними обставинами повернувся до Білорусі, до гродненського «Німана». У 27 років завершив кар'єру футболіста та став тренером.

Тренерська кар'єра Свою тренерську кар'єру розпочав у ДЮСШОР-5 з дітьми 5 років. Пропрацював там із 1970 по 1975 роки. У 1975 році був запрошений до Республіканського училища олімпійського резерву БРСР, де залишився на довгі роки. У 1994 році став головним тренером мінського РУОРу. Багато вихованців Юрія Антоновича виступали у збірній Білорусі. Також був тренером юнацької збірної Білорусі до 16 років, разом з якою у 1994 році вийшов у фінальну частину юнацького чемпіонату Європи, дійшовши з командою до чвертьфіналу. У період з 2004 по 2007 роки очолював резервну команду мінського «Динамо».

Помер 15 січня 2026 на 84 році життя.

Особисте життя Дружина — баскетболістка та тренерка, Майстер спорту Республіки Білорусь міжнародного класу та Заслужений тренер Республіки Білорусь Регіна Пишник. У шлюбі з грудня 1961 року. Сини Сергій та Андрій також були професійними футболістами, пізніше ставши футбольними тренерами.

Примітки

Посилання