Гадзяцький (Гадзятський) Микола Костянтинович (2/15.05.1897, с. Велика Жмеринка Подільська губернія, суч. м. Жмеринка Вінницька область — 21.05.1991, м. Сан-Дієго, США) - український військовий і громадський діяч, інженер-лісівник; член ліквідаційної комісії Вінницького річкового інтендантського складу (1918), квартирмейстер Окремого полку польової варти при комендантові тилу Добровольчої армії, заступник голови Української спортивної спілки (т. Ланцут), професорський стипендіат УГА в Подєбрадах. Військове звання —штабскапітан російської армії, сотник Армії УНР.

Біографія Гадзяцький Микола навчався в Жмеринській гімназії (1907 — 1915). “Під час перебування в гімназії особливо цікавився природничими науками, захоплення якими в мені ще більше підтримував наш вчитель природо знавства Леонід Олександрович Сельський, беручи мене на ріжні екскурсії, доручаючи складання гербарія (оскільки я в той час мав власний — біля 300 примірників), пропонуючи збирання потрібних гімназії колекцій (в ріжні часи я подарував три великих збірки ріжних комах та метеликів, власноруч но зібраних у районі Жмеринки), про позиціями допомагати під час набивки чучел, птахів та тварин для кабінету гімназії. На пропозицію п. Сельського зробив невелику колекцію гірнин та мінералів. Маючи родичів на Уралі, виписав збірку уральських гірнин для гімназії”.По закінченні 1-го Костянтинівського військового училища (Київ,1915) направлений в Одеський запасний батальйон (до 09.1915). Під час боїв на Південно-Західному фронті був важко контужений і поранений, здобув 5 військових відзнак (6.09.1915 — 23.06.1917). Як представник 415-го Бахмутського полку 104-ї дивізії разом з головою полкового комітету поручником Паничем брав участь в українізації 34-го корпусу Павла Скоропадського (м. Меджибіж, 08.1917). У жовтні 1917 р. лікарською комісією при Одеському військовому шпиталі визнаний непридатним до “муштрової” служби.

24 вересня 1917 р. одружився з учителькою Глинської двокласної школи Лідією Никифорівною Терлецькою. До демобілізації служив у 8-му гарматному полку в Тирасполі на гарматному складі. Подав документи на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира.

Надалі був мобілізований до 11-го Уманського полку, але звільнений за станом здоров'я (27.12.1918). Арештований більшовиками (02.1920).

З Лук'янівської в'язниці вийшов на волю під час звільнення Києва українськими та польськими частинами. Приєднався до 1-ї Запорозької бригади Армії УНР (15.06.1920). Перейшов Збруч із Херсонською дивізією. Разом із дружиною інтернований до польських таборів Пикуличі, Ланцут, Стшалково (11.1920). У Ланцуті — представник спортивної секції “К.О.В.”. У т. Стшалково навчався друкарської справи, закінчив курси та став інструктором у “Gimnazium Y.M.C.A.” (03.1922).

У Стшалково закінчив інструкторські спортивні курси американського християнського товариства YMCA. Від жовтня 1921 р. отримував від американської благодійної організації YMCA 5 — 8 тисяч польських марок на спортивне виховання 30 інтернованих хлопців.

Довідавшись про існування УГА в Подєбрадах, подав документи, “маючи ще в минулому бажання вступити в Петроградський Лісовий інститут”. Зарахований дійсним слухачем лісового відділу агрономічно-лісового факультету УГА (1923).

Надалі Гадзяцький Микола був учасником 1-ї Олімпіади українських студентів у ЧСР (Прага, 20 — 23.10.1924, 2-ге місце “зі скоку з місця”).Потім він стає автор публікацій на спортивну тематику в “Бюлетені Української академічної громади при У.Г.А. в Ч.С.Р.” (1924).“

Під час навчання (перебування) в УГА Гадзяцький Микола був допомоговою силою при катедрі ботаніки, складав академічний гербарій, робив на власні кошти екскурсію на Південну Шумаву, звідки привіз кільканадцять примірників характерних рослин, упорядкував дендрологічний гербарій і з цією метою двічі їздив у Ботанічний сад при Карловім Університеті в Празі”. Склавши випускні іспити та захистивши дипломну роботу “Корисні лісові птахи Поділля та їх охорона” на “дуже добре”, тим самим здобув диплом інженера-лісівника.

Працюваву галузі мірництва та лісовлаштування в Рівному, Костополі та Сарнах. Потім Гадзяцький Микола переїхав до США, разом зі своєю дружиною Лідією, яка також була випускницею подєбрадської академії, мешкали вони у Гренд-Репідсі, згодом у Каліфорнії.

Родичі Мав брата Олексу Гадзяцького.

Цікаві факти Гадзяцький Микола став хрещеним Данила Проходи, онука полковника Армії УНР Василя Проходи Данила.

Гадзяцький Микола є автором статті “Ще про мистецтво і спорт в Подєбрадах”.

Див. також

Українська революція УНР

Література

Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016, 2-ге видання). – С. 121-123 Гадзяцький М. Українська олімпіада в Празі // Бюлетень Української ака демічної громади при У.Г.А. в Ч.С.Р. Місячник (замісць ч. 12 часопису “Наша громада”). —1924. — Жовтень. —С. 36 - 37. Гадзяцький М. Ще про мистецтво і спорт в Подєбрадах” // Бюлетень т-ва абсольвентів УГА-УТГІ. — Ню-Йорк. —1966. — Ч. 35. — Грудень. — С. 11 — 12. Коваль Р. Тернистий шлях кубанця Проходи: До історії 1-ї Сірої, 2-ї Во линської і 3-ї Залізної дивізій Армії УНР. — Видання друге, виправлене і доповнене. — Київ — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2007. — С. 318. Українська господарська академія в Ч.С.Р., Подєбради, 1922 — 1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Регенсбург — Мюнхен, 1932 — 1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно господарського інституту, 1972. ЦДАВО України. — Ф. 3795. - Оп. 1. — Спр. 855. — Арк. З, 4, 6 — 8.