Святе Обличчя Ісуса — згідно з католицькою традицією, людське обличчя втіленого Сина Божого, Ісуса з Назарету, «образ божественної сутності».Krisztus arca, lexikon.katolikus.hu

Згідно з легендою, після знущань над Ісусом, коли Його били кулаками, плювали в Нього та вінчали терновим вінком, до Христа, який ніс хрест, підбігла жінка і витерла Його обличчя, вкрите кривавим потом, своєю хусткою, і ця хустка зберегла відбиток обличчя Ісуса. Жінку звали Вероніка. Це жіноче ім'я походить від поєднання латинських та грецьких слів: veraeikon = «справжній образ». Ця подія також увічнена в шостій стації Хресної дороги, що практикується в Католицькій церкві. В Євангеліях немає згадок про Вероніку, її постать з'являється в апокрифічному тексті VI століття. Хустку ідентифікують з Мандиліоном. Згідно з розповіддю, оригінальне зображення було не іконою, а полотном, з якого відбиток обличчя Ісуса можна було копіювати на інші матеріали.

Історія та традиція

33 рік: Під час хресної дороги стражденного Христа, Вероніка витерла обличчя Ісуса, і на її хустці чудесним чином з'явився Його образ. Пізніше Вероніка передала реліквію Папі Клименту I (третьому наступнику Святого Петра). Протягом наступних трьох століть хустку зберігали в римських катакомбах під час переслідувань християн в античні часи. Через деякий час Святу Хустку помістили над могилою Святого Петра, де вона зберігалася протягом багатьох століть.

* '''1843–1847:''' Марія від Святого Петра, монахиня-кармелітка (Тур, Франція), отримала одкровення від Ісуса. Ісус побажав, щоб вшанування Його Святого Обличчя поширилося по всьому світу. Метою цієї набожності було відшкодування за богохульство, безбожні розмови та осквернення недільних днів, які були поширені в усьому світі. Водночас ця набожність була заснована як засіб, за допомогою якого ми всі можемо приносити свої наміри перед Бога. Набожність, яку Христос відкрив сестрі Марії від Святого Петра, включала насамперед молитву «Золота стріла» та літанію до Святого Обличчя. У той же час частиною цього вшанування є інші молитви, такі як вервиці або молитовні ланцюжки, а також носіння Хреста Святого Обличчя, на якому вигравірувані слова: «Благословенне ім'я Боже!» та «Відійди, Сатано» на звороті. * '''1848 рік:''' Сестра Марія від Святого Петра померла 8 липня в опінії святості. Лише незадовго до смерті вона змогла передати дані та подробиці своїх п'ятирічних одкровень місцевому єпископу міста Тур. Вона також встигла поділитися цією інформацією зі своїм другом, відставним адвокатом із Тура, якого звали Леон Папен Дюпон і якого пізніше назвали «Апостолом Святого Обличчя». 1849 рік: Невдовзі після смерті сестри Марії від Святого Петра, Папа Пій IX наказав проводити публічні молитви в усіх храмах Рима, щоб виблагати Боже милосердя для Папської держави через революції, що почалися в той час. У рамках цього в соборі Святого Петра на три дні для публічного вшанування була виставлена реліквія — хустка Вероніки. На третій день експонування сталося чудо: обличчя Христа на хустці стало дуже чітким і засяяло м'яким світлом. Побачивши це диво, каноніки базиліки наказали дзвонити в дзвони, що привернуло увагу людей. Чудо тривало три години, що засвідчено в апостольському протоколі, складеному під час події, а також зафіксовано в журналі реєстрації ватиканської базиліки. Того ж вечора було виготовлено точні копії ікони, які були прикладені до реліквії хустки Вероніки, до справжнього Хреста та до списа, що пробив бік Христа, і згодом відправлені за кордон. У наступні роки у Ватикані було виготовлено ще багато подібних зображень, частина яких також була розіслана в інші країни. 1849–1876: Леон Папен Дюпон також отримав таку реліквію Святого Обличчя, виготовлену у Ватикані, яку він помістив у своїй вітальні, і на знак шани перед нею постійно горіла масляна лампада. Спочатку він молився перед іконою наодинці зі своїми друзями та знайомими (молитву «Золота стріла» та літанію до Святого Обличчя). Невдовзі серед його знайомих почалися чудесні зцілення після того, як вони помазували себе олією з лампади, що стояла перед образом Святого Обличчя. Оскільки чудеса повторювалися, салон Леона Дюпона незабаром став місцем паломництва, а слава про нього поширилася по всій Франції. Ці чудеса тривали близько тридцяти років, аж до самої смерті Леона Дюпона. Через це Папа Пій IX зауважив, що Леон Дюпон, імовірно, був найбільшим чудотворцем за всю історію Церкви. Той факт, що завдяки цій набожності відбувалися такі достовірні чудеса, підтверджує автентичність одкровень, даних сестрі Марії від Святого Петра. 1877 рік: Після смерті Леона Дюпона його дім став домом Святої Ораторії. 1885 рік: Вшанування Святого Обличчя Ісуса завжди існувало в Церкві в тій чи іншій формі, але одкровення та чудеса привели до того, що Папа Лев XIII заснував Генеральну Архібратство Святого Обличчя Ісуса для всього світу. 1885–1897 роки: Добре відомим фактом є те, що Свята Тереза з Лізьє (Мала Тереза) та її родина були зареєстрованими членами Архібратства Святого Обличчя в Турі. Мала Тереза дуже шанувала Святе Обличчя Ісуса, тому в її чернечому імені після «від Дитятка Ісуса» часто можна прочитати назву «від Святого Обличчя». 27 квітня 1910 року: Папа Пій X дозволив святкування свята Святого Обличчя Ісуса для архідієцезії Камбре у Франції. 1945 рік: Папа Пій XII санкціонував випуск медалі Святого Обличчя у зв'язку з приватними одкровеннями сестри Марії П'єріни, щоб вона якомога швидше поширилася як частина вшанування Святого Обличчя. 1958 рік: Папа Пій XII проголосив Жирний вівторок (напередодні Попільної середи) святом Святого Обличчя Ісуса.

Вшанування серед християн

Група католиків стверджує, що поступове забуття вшанування Святого Обличчя Ісуса є прикрим і може принести нещастя. Приблизно під час Першої світової війни послання, дані сестрі Марії від Святого Петра щодо вшанування Святого Обличчя, почали забуватися. Поширення цього вшанування має надзвичайно важливе значення для вмилостивлення Божого гніву та стримування Божественної Справедливості через зло в сучасному світі. Крім того, практика цього вшанування вважається вирішенням проблем, що перешкоджають сімейному життю. Група православних, ґрунтуючись на старозавітних текстах — Книгах Ісаї та Псалмів — вважали обличчя Христа некрасивим під час Його страждань. Натомість гностики, відкидаючи страждання, вважали Його обличчя прекрасним.

Нотатки Krisztus arca, lexikon.katolikus.hu

Вероніка – Угорський католицький лексикон. lexikon.katolikus.hu. (Дата звернення: 2 червня 2017 р.)

Товариство Святого Обличчя Ісуса. Угорський католицький лексикон

Хронологія Святого Обличчя. www.holyfacedevotion.com. (Дата звернення: 2 червня 2017 р.)

Хронологія Святого Обличчя. holyfacedevotion.com. (Дата звернення: 23 березня 2020 р.)

Обличчя Христа – Угорський католицький лексикон. lexikon.katolikus.hu. (Дата звернення: 2 червня 2017 р.)

Ресурси

Коротка хронологія подій, пов'язаних зі Святим Обличчям та шануванням Святого Обличчя, holyfacedevotion.com

Пов'язані статті

Молитва «Золота стріла» та поклоніння Святому Обличчю Манділіон Туринська плащаниця