Хімічний завод у Турині (Sclopis) – колишній виробничий майданчик на північному заході Італії, що була створена родиною Склопіс.
В 1812 році італійський підприємець Склопіс відкрив у Турині перший в історії Італії завод з виробництва сульфатної кислоти.
З плином часу асортимент майданчику поповнили інші продукти, наприклад, в 1878-му організували виробництво суперфосфату (фосфорне добриво, яке отримують розкладенням фосфоритів сульфатною кислотою). Довідник від 1911 року рахує за туринським заводом виробництво сульфатної, нітратної та соляної кислоти, суперфосфату, сульфату заліза, сульфату міді, сульфату магнію, сульфату натрію, сульфату амонію, хлориду амонію, гіпосульфіту натрію, бісульфіту натрію, бісульфіту кальцію. Також можливо відзначити, що в 1899 та 1907 роках з метою розширення виробництва родина Склопіс вікрила нові хімічні заводи у Коголето та Спінетта-Маренго.
Для продукування сульфатної кислоти первісно використовували сірку, а з 1857 року перейшли на спалювання піритів, що надходили з копальні Брассо, придбаної Склопісами в 1839 році з огляду на виробництво сульфату міді (багатьом родовищам П’ємонту властиві мідевмісні пірити). В 1921-му компанія придбала ще одну п’ємонтську копальню мідевмісного піриту К’яламберто.
В 1931-му завод придбала компанія Montecatini (колись починала як гірничодобувна, а в першій половині XX століття стала найбільшим хімічним концерном Італії), що у підсумку закрила його.
В 1942 – 1943 роках майданчик заводу став ціллю для бомбардувань союзників, а в подальшому промислові споруди знесли та замінили житловою забудовою.
Примітки