Ге́рман Лу́кофф (; 2 травня 1923 — 24 вересня 1979) — американський інженер-електротехнік, фахівець в галузі інформатики, піонер комп'ютерних технологій та дійсний член IEEE.

Життєпис Лукофф народився у Філадельфії (Пенсільванія, США) у сім'ї Аарона і Анни (уроджена Шлемовіц, Slemovitz) Лукофф. У ранньому віці він зацікавився наукою, а коли йому було одинадцять, він склав дволамповий радіоприймач за схемою, опублікованою у філадельфійській газеті. Його інтерес до радіоприймачів та електроніки продовжувався протягом усього життяHerman Lukoff Papers // University of Pennsylvania Archives — архівні матеріали.

У 1940 році вступив до Пенсільванського університету, яку закінчив у 1943 році, здобувши ступінь бакалавра з електротехніки.

Під час навчання Лукофф залучався до робіт над таємним військовим проєктом зі створення електронної обчислювальної машини ENIAC () під керівництвом Дж. Преспера Екерта і Джона Моклі. Згодом він також працював над проєктом EDVAC, де долучився до розробки електронних схем керування пам'яттю на ртутних лініях затримки.

У 1944 році Лукофф був призваний до Військово морських сил США. Під час служби у Тихоокеанському регіоні працював інженером із радіо- та радарних систем, що дало йому додатковий досвід у складних електронних комплексах.

Після демобілізації у 1946 році Лукофф повернувся до Пенсільванського університету й знову приєднався до Екерта та Моклі. У 1947 році він почав працювати у новоствореній ними компанії Electronic Control Company, яка згодом отримала назву . У 1950 році компанію було придбано Remington Rand, а у 1955 році вона увійшла до складу Sperry Corporation. Лукофф працював над розробкою першого комерційного комп'ютера UNIVAC I, зокрема над системами введення виведення та магнітними стрічковими накопичувачами, а також керував встановленням і тестуванням перших машин у замовниківComputer Pioneers — Herman Lukoff // IEEE Computer Society.

У 1955—1960 роках Лукофф був головним інженером і керівником проєкту UNIVAC LARC () — одного з перших суперкомп'ютерів, створених для наукових і державних досліджень у Ліверморській національній лабораторії. Проєкт став важливим етапом у розвитку високопродуктивних обчислень

З 1960 по 1968 рік він очолював інженерний відділ, контролюючи розробку пізніших систем, таких як , та . Герман Лукофф ініціював будівництво заводу напівпровідників в рамках підрозділу UNIVAC компанії Remington Rand для розробки та виробництва логічних мікросхем, координував проект автоматизованого проектування та відповідав за стандарти компанії та внутрішні технічні симпозіуми.

Герман Лукофф помер від лейкемії 24 вересня 1979 року у лікарні місцевості Брин-Маур (Пенсільванія, США). Він був одружений з Ширлі Рознер Лукофф і у них було три сини — Артур, Баррі й Ендрю — та дочка — Керол.

Лукофф видав мемуари під назвою From Dits to Bits… про свою працю в компанії UNIVAC, де з перших рук описує події, пов'язані із зародженням комп'ютерної індустрії.

Визнання У 1969 році Герман Лукофф був удостоєний премії Воллеса Макдауелла від IEEE за визначний внесок у розвиток комп'ютерної техніки. Він був обраний дійсним членом IEEE та високо оцінювався провідними професійними організаціями галузі.

Примітки

Джерела

Tonik, Albert B. Eloge: Herman Lukoff, 1923—1979, // Ann. Hist. Comp., Vol. 2, No. 3, 1980, pp. 196—197.

Посилання Herman Lukoff Papers — архів Германа Лукоффа в Пенсільванському університеті