Катерина Леонідівна Черногоренко (нар. 2 жовтня 1986, Рені, Одеська обл., Україна) — українська державна діячка, спеціалістка з електронного урядування та архітекторка цифрової трансформації сфери оборони України. У 2023–2025 роках обіймала посаду заступниці міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

За час каденції запустила застосунки «Резерв+» і «Армія+», відповідала за масштабування бойової системи ситуативної обізнаності DELTA, координувала дві міжнародні коаліції — Коаліцію дронів та ІТ-коаліцію — в межах формату «Рамштайн», запровадила логістичну систему DOT-Chain, а також ініціювала створення Центру реагування на кіберінциденти (Cyber Incident Response Center) та Управління космічної політики Міністерства оборони.

Біографія Народилася 2 жовтня 1986 року в місті Рені Одеської області. У 2008 році закінчила Одеську національну юридичну академію за спеціальністю «Правознавство» (магістр права). У 2022 році здобула ступінь магістра в галузі «Публічне управління та адміністрування» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

У 2026 році Черногоренко завершила навчання в Києво-Могилянській бізнес-школі у межах програми President's MBA і в Стенфордському університеті в межах програми Fisher Family Summer Fellows.

Професійна діяльність

Юридична практика (2006–2018) У 2006–2018 роках працювала у сфері юриспруденції та займалася адвокатською практикою.

Міністерство цифрової трансформації (2018–2022) У 2019 році розпочала роботу в Міністерстві цифрової трансформації України, де брала участь у запуску електронних послуг «єМалятко», електронного лікарняного та COVID-сертифікату в застосунку Дія.

Ініціатива «Армія дронів» (2022–2023) У липні 2022 року ініціювала та очолила ініціативу «Армія дронів» — перший в Україні проєкт комплексного розвитку сфери військових БпЛА. Проєкт охопив масштабні закупівлі дронів, підготовку 20 тисяч операторів, а також створення перших у світі ударних рот БпЛА. З 2023 року, до призначення в Міністерство оборони, була радницею віцепрем'єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації України на громадських засадах.

З вересня 2023 року по липень 2025 року — заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, очолювала цифрову трансформацію сектору оборони.

Заступниця міністра оборони України (2023–2025) З вересня 2023 року до липня 2025 року обіймала посаду заступниці міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В інтерв'ю для видання «Reuters» у лютому 2024 року, Черногоренко пояснила обґрунтувала цифровізацію армії: «Під час війни нам необхідно постійно боротися за час — за час командира, за час солдата. І цей час можна виграти за допомогою цифрових рішень». Вона схарактеризувала тодішній обсяг паперової роботи як «неприйнятний» для воєнного часу та зазначила, що її метою є ліквідація бюрократичної спадщини та побудова «людиноцентричної» армії за допомогою онлайн-сервісів.

За оцінкою Черногоренко, наведеною в коментарі «Українській правді» у серпні 2024 року, цифровізація документообігу здатна підвищити ефективність армії на 30%, оскільки військовослужбовці витрачатимуть менше часу на паперову бюрократію та «матимуть можливість результативніше виконувати бойові задачі».

Цифрові сервіси для військовослужбовців, призовників і резервістів 18 травня 2024 року Міністерство оборони України запустило застосунок «Резерв+» — у день набуття чинності оновленого закону про мобілізацію. Сервіс дає призовникам, резервістам і військовозобов'язаним змогу оновлювати облікові дані без візиту в ТЦК, отримувати електронний військово-обліковий документ, направлення на ВЛК та відстрочку. Станом на грудень 2025 року застосунком скористалися понад 6 млн користувачів.

8 серпня 2024 року Міністерство оборони України за участі Президента України Володимира Зеленського запустило застосунок «Армія+». Застосунок надає військовослужбовцям доступ до електронних рапортів, відеокурсів, анонімних опитувань і програми підтримки «Плюси» зі знижками від національних бізнесів. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль описав застосунок як «Дію для військових».

Станом на кінець 2025 року застосунок «Армія+» налічував понад 1 млн зареєстрованих користувачів. Як повідомили у травні 2026 року представники Міністерства оборони України під час DOU Day, понад 50 тисяч військовослужбовців перевелись на нове місце служби через «Армія+».

У серпні 2024 року Черногоренко ініціювала масштабне скорочення армійської бюрократії. Серед ключових змін: скасування 16 паперових книг і журналів обліку майна (книги обліку руху осіб, що харчуються, журнал обліку мила тощо); скасування стелажних ярликів та штабельних карток для більшості складів; атестати на харчування та майно військовослужбовців можна набирати на комп’ютері й роздрукувати замість заповнення бланків від руки; скасування комісії для приймання-передачі військового майна; скасування звірки і ведення журналів результатів звірки обліку військового майна між військовими частинами та органами військового управління (цими даними можна буде обмінюватися у цифровому форматі); дозвіл на використання кваліфікованих електронних підписів і печаток при оформленні первинних документів та веденні обліку військового майна.

У грудні 2024 року Міністерство оборони ухвалило указ про об'єднання 12 паперових журналів та книг обліку особового складу в єдиний електронний документ.

У січні 2025 року з ініціативи заступниці міністра оборони почалася реформа військово-лікарських комісій (ВЛК) — цифровізовано направлення та висновки, що зробило медичні огляди на придатність до служби більш прозорими й контрольованими. За підсумками першого етапу реформи через «Резерв+» сформовано близько 200 тисяч електронних направлень на ВЛК і 330 тисяч відстрочок.

Бойові технології Черногоренко керувала розвитком і масштабуванням бойової системи ситуативної обізнаності DELTA. У червні 2024 року під час навчань НАТО CWIX система пройшла тестування на відповідність п'яти стандартам взаємосумісності Альянсу у 13 цільових напрямках та успішно інтегрувалася з польською системою управління артилерійським вогнем TOPAZ.

У межах системи в модуль відеоаналізу Vezha інтегровано платформу штучного інтелекту Avengers, розроблену Центром інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони. Платформа здатна автоматично виявляти й розпізнавати 70% ворожої техніки за 2,2 секунди у різних погодних чи ландшафтних умовах. У вересні 2024 року Міністерство оборони України повідомило, що Avengers виявляє понад 12,000 одиниць ворожої техніки щотижня.

У лютому 2025 року систему DELTA, платформу Avengers і технологію ідентифікації дружніх безпілотників UA DRONE ID представили партнерам НАТО на конференції TIDE Sprint 2025 у Гельсінкі, продемонструвавши їхню роботу в реальних бойових умовах — зокрема, можливості DELTA в морських операціях. Представники НАТО відзначили високий рівень українських технологій та наголосили, що DELTA «є найбільш взаємосумісною системою навіть серед країн Альянсу».

Логістика і кібербезпека У 2024 році під керівництвом Катерини Черногоренко було впроваджено ІТ-систему DOT-Chain для управління та оптимізації тилового забезпечення. Як повідомило Міністерство оборони України, система дозволила цифровізувати паперові документи для оптимізації роботи військових, чотири рази прискорила процес оплати за товари, оптимізувала обмін даними та налагодила взаємодію між сторонами, залученими до процесу забезпечення ЗСУ.

У 2025 році запущено DOT-Chain Defence — маркетплейс для оперативного постачання озброєнь і боєприпасів, де командири самостійно обирають техніку під конкретні бойові завдання. Станом на березень 2026 року бойові бригади Сил оборони отримали через систему понад 500 тисяч одиниць техніки — зокрема FPV-дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ і дрони-перехоплювачі. Загальна сума замовлень перевищила 23,3 млрд грн.

У жовтні 2024 року за ініціативи Черногоренко у Міністерстві оборони створено Центр реагування на кіберінциденти, який цілодобово координує захист військової ІТ-інфраструктури та проводить розслідування інцидентів спільно з CERT-UA і Департаментом контррозвідки СБУ.

У березні 2025 року Черногоренко ініціювала створення Управління космічної політики для розвитку нормативної бази, оборонних спроможностей та міжнародного співробітництва з метою забезпечити ключові потреби в космічній сфері — зокрема розвиток супутникового зв'язку, розвідки та систем раннього сповіщення про ракетні загрози.

Міжнародні партнерства В червні 2023 року Катерина Черногоренко очолила ІТ-коаліцію в межах «Рамштайну», яка об'єднувала 17 країн-партнерів. Коаліція підтримує Україну в галузях ІТ, зв'язку та кіберзахисту. За два роки було залучено понад 1,1 мільярда євро на посилення військової ІТ-інфраструктури Міністерства оборони та Збройних Сил України.

В лютому 2024 року Черногоренко очолила Коаліцію дронів — міжнародне об'єднання 18 країн, що спільно виробляють і передають Україні безпілотні системи. За 2 роки було залучено понад 2,2 мільярда євро на закупівлі БПЛА.

Законотворча діяльність У період роботи в Міністерстві оборони України Черногоренко разом із командою ініціювала, розробила та захистила у Верховній Раді України пакет взаємопов'язаних законодавчих рішень, спрямованих на структурну трансформацію оборонної сфери, створення її цифрового фундаменту та вибудову єдиної системи даних, процесів і відповідальності у сфері військового обліку та мобілізації:

Законопроєкт №12066 — заклав правову основу для створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців як системного джерела достовірних даних для управління людським ресурсом у секторі оборони. Законопроєкт №12093 — вперше в історії України забезпечив можливість притягнення до адміністративної відповідальності з повноцінною цифровою реалізацією, зокрема зробив можливим оплату електронних штрафів через застосунок «Резерв+». Законопроєкт №10062 — дозволив розміщення військових інформаційних систем у хмарних середовищах країн — членів НАТО, забезпечив інтеграцію державних реєстрів для системи «Оберіг» та запровадив електронний кабінет військовозобов’язаного як нову модель взаємодії громадянина з державою.

Науково-педагогічна діяльність З 2025 року Черногоренко — старша викладачка Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича, де викладає авторський курс «Електронне врядування, документообіг і цифрова демократія».

Наприкінці 2025 року Черногоренко очолила команду впровадження програми цифровізації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У 2026 році Черногоренко оголосила про запуск освітнього курсу «Chief Strategic Officer в оборонній компанії» для власників і працівників українських оборонних компаній.

Нагороди Державні відзнаки У 2022 році нагороджена медаллю Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За сприяння війську». Також відзначена медаллю Міністерства оборони України «За зміцнення обороноздатності України» та нагрудним знаком 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

У 2023 році отримала відзнаку Служби безпеки України II ступеня «За сприяння контррозвідці».

У 2024 році нагороджена відзнакою Міністра оборони України «Хрест пошани».

Особисті нагороди У 2025 році увійшла до переліку «Надихаючі люди року в галузі технологій» за версією DOU Awards, рейтингу «100 найвпливовіших жінок України» за версією видання «Українська правда», а також списку Women in GovTech 2025 за версією GovInsider.

Примітки