Хімічний завод у Сесто-Сан-Джованні – колишній виробничий майданчик на північному заході Італії.
Заснована в 1918 році компанія Industrie Chimiche Forestali (ICF) організувала в Макканьо виробництво продукту сухої перегонки деревини – деревного оцету. Він містить значні обсяги метанолу, що дозволило в 1920-х роках організувати тут же випуск формальдегіду з потужністю до 3 тонн розчину на добу (на той час це покривало майже всі італійські потреби). Станом на кінець 1930-х показник майданчику в Макканьо довели до 12 тонн 40% розчину формальдегіду на добу.
В 1931-му ICF додала новий завод формальдегіду в Сесто-Сан-Джованні на північно східній околиці Мілану, що так само споживав як сировину деревний оцет. Він мав потужність 20 тонн розчину на добу та постачав завод фенольних смол та порошків компанії Società Italiana Resine (SIR), що була створена того ж 1931 року та перейняла від Società Italiana Bakelite завод у Сесто-Сан-Джованні. Також є відомості, що ICF продукувала триоксиметилен – твердий полімер формальдегіду.
В 1948-му головним акціонером SIR став підприємець Анджело Ровеллі, що невдовзі зосередився на розвитку хімічного заводу в Сольбіате-Олона (а потім гігантського комплексу в Порто-Торрес). Що стосується ICF, то вона продовжувала випуск формальдегіду в Сесто-Сан-Джованні та Макканьо аж до 1983 року, коли сконцентрувалась на випуску продуктів для взуттєвої промисловості (ще в 1941-му вона почала впускати в Сесто-Сан-Джованні просочені такнини, а в 1950-х узялась за клеї). При цьому в 1987-му виробництво з Сесто-Сан-Джованні перенесли на новий майданчик у Маркалло-кон-Казоне (так само в районі Мілану).Giulio Natta L’Industria dell’alcool metilico e della formaldeide
Примітки