Електрохімічний завод у Пон-Сен-Мартен – колишнє підприємство на півночі Італії.
Гідроенергетичні ресурси Альп дозволили компанії Elettrometallurgica di Pont Saint Martin відкрили у 1887 році в Пон-Сен-Мартен завод з електролітичної обробки міді, використавши для цього майданчик колишнього чавунного заводу, який діяв ще з XVIII століття на основі місцевих ресурсів залізної руди та деревини.
Невдвозі почався стрімкий розвиток промисловості карбіду кальцію (отримували плавкою вапна з вугіллям та/або коксом в електропечах), що відігравав в ті часи особливу роль в індустрії освітлення як джерело ацетилену. Як наслідок, в 1899-му Elettrometallurgica di Pont Saint Martin перетворили на компанію Società Industriale Elettrochimica di Pont Saint Martin, до складу власників якої увійшли німецька Schuckert та банк Credito Italiano. В 1901 – 1902 роках спорудили нові електрохімічний завод та ГЕС Пон-Сен-Мартен, що використовувала ресурс із річки Дора-Балтеа.
Невдовзі розширили діяльність за рахунок хімії барію – карбіду барію (з якого далі було можливо отримувати різноманітні солі барію) та гідроксиду барію, до яких не пізніше 1907-го додали сульфід барію. Також відомо, про виробництво оксиду барію шляхом переробки карбонату барію в електропечі. По масштаби діяльності відомо те, що виробництво гідроксиду барію в 1902 та 1908 роках становило 3,5 та 4,8 тисяч тонн відповідно, а сульфіду барію в 1907 та 1911 роках виготовили 2 та 1,2 тисячі тонн.
Належна компанії гідроелектростанція давала достаньо електроенергії, щоб продавати її надлишки іншим споживачам. Враховуючи прибутковість таких операцій та на тлі кількох криз перевиробництва, що стались на ринку карбіду кальцію, в 1913 році електрохімічне виробництво в Пон-Сен-Мартен припинили та обрали електроенергетику за основну діяльність, при цьому в 1918-му компанію перейменували на Società Idroelettrica Piemonte.
Примітки