Інструмент боротьби з примусом (, ACI), який називають торговельною базукою, — це регламент Європейського Союзу, який запропонований у грудні 2021 року, прийнятий у листопаді 2023 року та набув чинності 27 грудня 2023 року. Він спрямований на захист ЄС та його держав-членів від економічного примусу з боку третіх країн та забезпечує основу для дій ЄС, включаючи вивчення, взаємодію та вжиття контрзаходів.

Поєднуючи політику безпеки та торговельну політику, це інструмент оборони та , призначений для запобігання шляхом встановлення покарань для будь-якої країни, яка здійснює примус. Аналітично, одна конференція 2025 року вводить термін «геолегальність» для опису того, як ЄС використовує свої нормативно-правові повноваження, включаючи ACI, як важіль для протидії зовнішньому (економічному) тиску 

Серед примусових заходів, проти яких його можна було б застосувати, є бойкоти та торговельні обмеження. Крім того, попередня версія ACI містила запропоновані механізми компенсації постраждалим державам-членам; натомість остаточний документ забезпечує основу для отримання відшкодування від країни, що застосовує примус.

Спочатку ACI розроблялася переважно як інструмент стримування Китаю. Станом на січень 2026 року ACI ще не використовувалася.

Передісторія Ініціатива про обмеження торгівлі (ACI) була частково розроблена для виконання вимоги одностайної згоди держав-членів ЄС під час прийняття певних обмежувальних заходів торгівлі. Епізоди тиску на ЄС та його держави-члени, такі як санкції Сполучених Штатів проти компаній, причетних до будівництва трубопроводу «Північний потік-2», приблизно у 2019 році та запровадження тарифів на сталь та алюміній у 2018 році, також вплинуло на дебати щодо Інструменту. Ще одним важливим рушієм було застосування Китаєм торговельних обмежень проти таких країн, як Литва та Норвегія.

Зокрема, ще у 2021 році Литва дозволила Тайваню відкрити , після чого Китай відповів широкомасштабними торговельними заходами; ця ситуація розглядалася як парадигматичний прототип використання ACI.

У іншому випадку, газета «Нью-Йорк Таймс» пов'язала використання Інструменту з кризою на кордоні між Білоруссю та Європейським Союзом, під час якої Білорусь погрожувала припинити постачання природного газу до Європейського Союзу.

Процедура Згідно з регламентом, «економічний примус» стосується ситуації, в якій третя країна намагається чинити тиск на Європейський Союз або державу-члена, щоб вони зробили певний політичний вибір, застосовуючи або погрожуючи застосувати заходи, що впливають на торгівлю чи інвестиції. Процедура активується, коли Європейська Комісія розглядає потенційний випадок примусу, або з власної ініціативи, або на підставі обґрунтованого запиту, а потім подає пропозицію Раді Європейського Союзу для визначення наявності економічного примусу. Якщо Рада, діючи кваліфікованою більшістю, підтверджує факт примусу, Комісія взаємодіє з третьою країною для пошуку вирішення, зокрема шляхом переговорів, посередництва або судового розгляду. Якщо ці зусилля не вдадуться, ЄС може вжити «заходів у відповідь», таких як тарифи, обмеження на торгівлю товарами та послугами, обмеження доступу до державних програм та фінансових ринків або заходи, що впливають на права інтелектуальної власності та прямі іноземні інвестиції. Ці обмеження можуть бути спрямовані на держави, компанії або окремих осіб, тим самим використовуючи правові повноваження ЄС як важіль впливу. Таким чином, через «геоправову» призму, ця модель правових реагувань розміщує ACI в межах ширшого набору інструментів контрпримусу ЄС.

Згідно з цим інструментом, право вето для цих випадків скасовується, а торговельні обмеження у відповідь на примус тепер приймаються подвійною кваліфікованою більшістю голосів. Контрзаходи можуть включати відповідні тарифи, вибіркове оподаткування окремих компаній, виключення певних компаній з контрактів та обмеження експорту.

Пропоноване використання Франція пропонувала розглянути можливість застосування Інструменту боротьби з примусом щодо мит Трампа, які той запровадив проти ЄС у 2025 році. Тоді торговельна суперечка завершилась підписанням Угоди про взаємну, справедливу та збалансовану торгівлю.

, Президент Франції Емануель Макрон закликав ЄС розглянути можливість використання Інструменту боротьби з примусом щодо тарифів, запроваджених щодо деяких членів ЄС Президентом США Дональдом Трампом як частину пропозиції Трампа щодо примусової анексії Гренландії, яка є частиною Королівства Данія. У відповідь лідери ЄС призупинили дію Угоди про взаємну, справедливу та збалансовану торгівлю, асиметричної угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами.

Нотатки

Примітки

Посилання

Регламент (ЄС) 2023/2675 Європейського Парламенту та Ради від 22 листопада 2023 року про захист Союзу та його держав-членів від економічного тиску з боку третіх країн