Навколополярна зоря — це зоря, яка при спостереженні з певної широти на Землі ніколи не заходить за горизонт через свою видиму близькість до полюса світу. Навколополярні зорі видно щоночі й протягом усієї ночі (і також були б безперервно видимими протягом дня, якби їх не затьмарювало сяйво Сонця). Решту зір називають сезонними зорями.

Усі навколополярні зорі лежать у межах навколополярного кола, кутова міра радіуса якого дорівнює широті спостерігача. Чим ближче спостерігач до Північного або Південного полюса, тим більше його навколополярне коло.

Перш ніж Арктику формально визначили як регіон на північ від Північного полярного кола, де можна спостерігати полярні дні, вона в ширшому сенсі означала ті місця, де добре видно сузір'я Великої й Малої Ведмедиці. Таким чином, слово «Арктика» походить від грецького (ведмежий), від (ведмідь).

Пояснення

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі здається, що зорі щодоби рухаються коловими траєкторіями навколо одного з небесних полюсів (північного — для спостерігачів у Північній півкулі або південного — для спостерігачів у Південній півкулі). Зорі, розташовані далеко від небесного полюса, описують великі кола; зорі, що лежать дуже близько до полюса, рухаються по малих колах і тому майже не виявляють . Деякі зорі — навколополярні — перебувають досить близько до небесного полюса, щоб постійно залишатися над горизонтом, тоді як інші на частині свого добового колового шляху заходять за горизонт (а ще деякі завжди залишаються під горизонтом).

Навколополярні зорі лежать усередині кола, центр якого збігається з небесним полюсом, і яке є дотичним до горизонту. На Північному полюсі Землі північний полюс світу розташований просто над головою, і всі зорі, які взагалі видно (тобто всі зорі північної небесної півкулі), є навколополярними. У міру просування на південь північний небесний полюс опускається до північного горизонту. Дедалі більше зір, віддалених від нього, починають на частині свого добового руху зникати під горизонтом, а коло, що містить решту навколополярних зір, стає щораз меншим. На екваторі це коло вироджується в одну точку — сам небесний полюс, який лежить на горизонті, — а всі зорі протягом половини кожної 24-годинної доби перебувають під горизонтом. Сам полюс при цьому перебуває безповередньо на горизонті.

Південніше від екватора спостерігається протилежна картина. Південний небесний полюс піднімається дедалі вище над горизонтом, і всі зорі, що лежать усередині щораз більшого кола з центром у цьому полюсі, стають щодо нього навколополярними. Це триває до досягнення Південного полюса Землі, де, як і на Північному полюсі, усі видимі зорі є навколополярними.

Північний небесний полюс розташований дуже близько (менше 1°) від Полярної зорі, тому здається, що в Північній півкулі всі навколополярні зорі рухаються приблизно навколо Полярної зорі. Сама Полярна зоря майже нерухома: вона завжди перебуває на півночі (тобто має азимут близько 0°) і завжди на одному й тому самому підвищенні над горизонтом, яке дорівнює географічній широті спостерігача. Якщо підвищення небесного полюса для заданої широти позначити Ø, то всі зорі зі схиленням, меншим за 90° — Ø, не є навколополярними.

Визначення

Те, чи є зоря навколополярною, залежить від широти спостерігача. Оскільки висота північного або південного небесного полюса (залежно від того, який із них видно) дорівнює абсолютному значенню широти спостерігача, будь-яка зоря, чия кутова відстань від видимого небесного полюса менша за абсолютну широту, буде навколополярною. Наприклад, якщо широта спостерігача становить 50° пн. ш., то будь-яка зоря, розташована менш ніж за 50° від північного небесного полюса, є навколополярною.

Можна також обчислити, чи є певна зоря навколополярною на широті спостерігача (), використовуючи її схилення (). Зоря є навколополярною, якщо більше за +90° (спостерігач у Північній півкулі), або якщо менше за −90° (спостерігач у Південній півкулі). Аналогічно, зоря ніколи не піднімається над місцевим горизонтом, якщо менше за −90° (спостерігач у Північній півкулі) або якщо більше за +90° (спостерігач у Південній півкулі).

Зорі (і сузір'я), що є навколополярними в одній півкулі, завжди невидимі на тій самій широті (або північніше/південніше) в протилежній півкулі й ніколи не піднімаються над горизонтом.

Сузір'я Навколополярне сузір'я — це сузір'я, яке ніколи не заходить за горизонт, якщо спостерігати його з певного місця на Землі. З Північного полюса всі сузір'я, розташовані повністю на північ від небесного екватора, є навколополярними; аналогічно, з Південного полюса навколополярними є сузір'я, розташовані на південь від небесного екватора. На екваторі навколополярних сузір'їв не існує. Для середніх північних широт (40–50° пн. ш.) до навколополярних сузір'їв належать Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Дракон, Цефей, Кассіопея, а також менш відомі Жираф, Рись і Ящірка. На наступній схемі для кожного сузір'я представлений діапазон широт, на якій воно є навколополярним. (Окрім екваторіальних сузір'їв, які ніде не є навколополярними.)

Примітки

Посилання

Bartleby.com: Circumpolar Star North Circumpolar Star Trails South Circumpolar Star Trails Star Trails Photography Tutorial