Комплекс з виробництва добрив у Аль-Каїмі – виробничий майданчик на заході Іраку.
В 1983 році у Аль-Каїмі ввели в дію потужний хімічний комплекс, основними елементами якого були:
- збагачувальна фабрика, яка приймала фосфорити з копальні Акашат із вмістом пентаоксиду фосфору 20% – 22% та доводила цей показник до 30%. У складі обладнання фабрики працювали дві обертові печі, де провадилась кальцинація фосфоритів, а її річна проєктна потужність по прийому становила 3,4 млн тонн руди, з якої мали отримувати 1,7 млн тонн концентрату;
- лінія аміаку потужністю 50 тисяч тонн на рік, сировиною для якої був природний газ, поданий по трубопроводу Північна Румайла – Хадіта – Аль-Каїм;
- виробництво сульфатної кислоти потужністю 1,5 млн тонн на рік, що мало три лінії добовою потужністю по 1,5 тисячі тонн. Сировиною для нього була сірка, отримана з копальні Мішрак та нафтопереробних заводів;
- виробництво фосфорної кислоти потужністю 0,83 млн тонн на рік, що мало дві лінії добовою потужністю по 1,26 тисячі тонн та здійснювало передбачало обробку фосфоритного концентрату сульфатною кислотою;
- виробництво потрійного суперфосфату (отримують обробкою фосфоритного концентрату фосфорною кислотою), що мало дві лінї потужністю по 300 тисяч тонн на рік;
- виробництво комплексного азотно-фосфорного добрива – моноамонійфосфату (результат реакції фосфорної кислоти та аміаку) потужністю 280 тисяч тонн на рік;
- напрям комплексних азотно-фосфорних та азотно-фосфорно-калійних добрив потужністю 655 тисяч тонн на рік. Джерела не деталізують його технологічні процеси, проте відомо, що він споживав як частину вироблених в самому Аль-Каїмі продуктів – потрійного суперфосфату, моноамонійфосфату, аміаку, сульфатної кислоти, так і привозні сечовину (з заводу добрив у Байджи) та хлорид калію (імпортований з Йорданії). Враховуючи особливості іракських грунтів, перевага віддавалась азотно-фосфорним добривам;
- виробництво фториду алюмінію та синтетичного кріоліту (фторалюмінату натрію) потужністю 11 та 6,4 тисячі тонн на рік відповідно. Воно споживало кремнефтористоводневу кислоту, що була супутнім процесом виробництва фосфорної кислоти з фторапатитної сировини, а також гідроксид алюмінію та, у випадку з кріолітом, карбонат натрію. Втім, цей напрям стрівся з технічними проблемами;
- споруджену в 1982 – 1984 роках установку з вилучення урану із фосфорної кислоти (іракські фосфорити містять певні невеликі обсяги цього елементу).
Для забезпечення енергетичних потреб комплекс отримав два дизель-генератори та дві парові турбіни загальною потужністю 35 МВт. Забезпечення водою провадила власна насосна станція, розташована за десяток кілометрів на березі Євфрату.
В 1988-му комплекс досягнув пікових показників, видавши понад 1 млн тонн сульфатної кислоти та дещо менше за 0,25 млн тонн фосфорної кислоти, а також майже 0,45 млн тонн потрійного суперфосфату, близько 0,2 млн тонн моноамонійфосфату та дещо менше за 0,4 млн тонн інших комплексних добрива.
У 1990 році в Аль-Каїмі припинили виробництво власного аміаку та перейшли на поставки автоцистернами з заводу добрив у Байджи.
В 1991-му під час війни у Перській затоці комплекс отримав пошкодження від авіаударів (зокрема, була зруйнована установка вилучення урану), за чим послідував тривалий період санкцій, а потім громадянських конфліктів. Це вкрай негативно впливало на роботу майданчику, і з 2004 по 2006 роки випуск потрійного суперфосфату та моноамонійфосфату взагалі не здійснювали та змогли видати лише 80 тисяч тонн якихось азотно-фосфорних добрив. Станом на другу половину 2000-х завод виробляв незначні обсяги сульфатної та фосфоритної кислот, а також понад 0,1 млн тонн комплексних добрив на рік.PHOSPHATE ROCK PROCESSING AND FERTILIZERS PRODUCTION AT AL-QAIM FERTILIZERS COMPLEX, IRAQ Hijran Z. Toama
В 2010-х роках район Аль-Каїму певний час перебував під контролем загонів Ісламської держави.
Примітки