Мухаммад Салах аль-дін аль-Халім Зайдан (; нар. 11 квітня 1960/1963), відомий під бойовим псевдонімом Саїф аль-Адель () ― єгипетський ісламський бойовик, який є фактичним лідером Аль-Каїди.
Також відомий під псевдонімами Мухаммад Ібрагім Маккаві, Ібрагім Аль-Мадані та інші .
Раніше, бувши офіцером єгипетської армії, аль-Адель воював з Радянським Союзом як афганський араб, перш ніж стати одним із засновників Аль-Каїди. Він є членом Меджлісу аш-Шури Аль-Каїди та очолює військовий комітет організації з моменту смерті Мохаммеда Атефа у 2001 році. Стверджується, що наразі проживає в Ірані разом з кількома іншими високопоставленими членами групи, хоча це залишається непідтвердженим.
Біографія Коли він був полковником єгипетських сил Ель-Сааки в 1980-х роках, єгипетські військові вигнали аль-Аделя в 1987 році та заарештували його разом із тисячами ісламістів через звинувачення у спробі відбудови Єгипетського ісламського джихаду та планах повалення Хосні Мубарака. Звинувачення були зняті, хоча аль-Адель невдовзі покинув Єгипет і вирушив до Афганістану, приєднавшись до афганських арабських моджахедів, які чинили опір радянському вторгненню під прапором попередника Аль-Каїди Мактаб аль-Хідамат у 1988 році. Саїф згодом став керівником новоствореного медіа-відділу Аль-Каїди та брав участь у створенні відеороликів Осами бен Ладена, які швидко знайшли аудиторію по всьому світу. Вважається, що на початку дев'яностих років аль-Адель разом з Абу Талхою аль-Судані, Саїфом аль-Ісламом аль-Масрі, Абу Джафаром аль-Масрі та Абу Салімом аль-Масрі вирушив до південного Лівану, де вони проходили навчання разом з Хезболлою аль-Хіджаз.
Через деякий час аль-Адель став членом ради Шури Аль-Каїди, а до 1992 року — членом її військового комітету, який тоді очолював Мухаммад Атеф. Він надавав військову та розвідувальну підготовку членам Аль-Каїди та "Єгипетського Ісламського джихаду" в Афганістані, Пакистані та Судані, а також антиамериканським сомалійським племенам.
Переїхавши до Хартума в 1992 році, аль-Адель навчав новобранців-бойовиків поводженню з вибухівкою. Можливо, що серед його учнів були сомалійці, які брали участь у першій битві за Могадішо в 1993 році. Аль-Адель також створив навчальний центр Аль-Каїди в Рас-Камбоні в Сомалі, поблизу кордону з Кенією.
У звіті Комісії з питань подій 11 вересня зазначається, що в липні 2001 року троє високопоставлених членів ради Шури Аль-Кайди, включаючи аль-Аделя, Саїда аль-Масрі та Махфуза ульд аль-Валіда, виступили проти рішення бен Ладена та Аймана аль-Завахірі здійснити теракти 11 вересня. Після подальшого вторгнення Сполучених Штатів до Афганістану аль-Адель отримав таємний притулок в Ірані, протягом якого за ним стежив Корпус вартових Ісламської революції (КВІР). У 2015 році Аль-Каїда уклала угоду з силою «Кудс» КВІР про повернення Саїфа до Афганістану, хоча він, як повідомляється, відмовився, заявивши про перевагу збереженню Ірану як бази своєї діяльності. Наразі аль-Адель перебуває під обвинуваченням у Сполучених Штатах, пов'язаним з його ймовірною участю у вибухах посольств США в Танзанії та Кенії в 1998 році.
До вбивства Завахірі у 2022 році Саїф аль-Адель став ефективним мікроменеджером польових командирів відділень Аль-Каїди в Сомалі, Ємені та Сирії зі своєї бази зв'язку в Ірані. У звіті Організації Об'єднаних Націй за 2023 рік зроблено висновок, що аль-Адель був названий фактичним лідером Аль-Каїди, але офіційно не проголошений її еміром через «політичну чутливість» уряду Талібану, який визнав вбивство Завахірі в Кабулі, та «теологічні та оперативні» виклики, пов'язані з розташуванням аль-Аделя в шиїтському Ірані.
Після смерті Завахірі Саїф аль-Адель став одним з небагатьох членів-засновників Аль-Каїди, що вижили. Аль-Адель посилює свій контроль над відділеннями Аль-Каїди, сприяючи формуванню лоялістської бази польових командирів та збільшуючи свій вплив у відділенні групи на Аравійському півострові, відомому як АКАП, поки чекає на офіційне оголошення еміром. Саїф зробив спроби перенести центральне командування Аль-Каїди до Ємену, країни, де це угруповання вже давно має філію.
Особисте життя Адель одружений з дочкою єгипетського афганського джихадиста та журналіста Абу Валіда аль-Масрі. За повідомленнями, у пари п'ятеро дітей.
Див. також Ахмед аль-Шараа
Примітки
Посилання
Зовнішні посилання