Імператор Ґо-Са́йДо 1926 року в японських текстах зустрічався варіант імені «Імператор Ґо-Сай'їн» (, ґо-саіін тенно). Він походив титулу Імператора Дзюнна — Імператор Сай'їн. Після 1926 року в усіх наукових і публіцистичних виданнях вживається лише ім'я «Імператор Ґо-Сай» (Імператор Ґо-Сай // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.) (, ґо-сай тенно; 1 січня 1638 — 26 березня 1685) — 111-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 травня 1655 — 5 березня 1663Усі дати подані за європейським календарем.. Ім'я перекладається як «Пізній Сай»Відносно до імператора Сая, що дає змогу низці дослідників рахувати його як Сай II.
Біографія Імператор Ґо-Сай народився 1 січня 1638 року. Він був сьомим сином Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю хлопчика була фрейліна Кусіґе Такако, донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Новонародженому дали ім'я Наґахіто і титул принц ХідеІмператор Ґо-Сай // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..
Початково принц був спадкоємцем родини принців Такамацу, яка не мала хлопчиків для продовження роду. Однак 1654 року, після смерті старшого брата Імператора Ґо-Комьо, він був проголошений спадкоємцем японського престолу. 5 травня 1655 року Наґахіто став новим Імператором Японії.
Протягом свого правління Імператор Ґо-Сай займався науками, вивчав японську поезію і складав вірші. Свої найкращі твори він видав у «Збірці водяного місця»水月集, すいげつしゅう, суґецу-сю..Добре розумівся на тядо, кадо і кодо. Багато з його назв пахощів були замовлені імператорським указом. Також в його доробку коментарі (кікіґакі) до японської класики «Ґендзі кікіґакі» та «Хякунін Іссьо кікіґакі».
5 березня 1663 Імператор Ґо-Сай передав престол своєму молодшому братові Сатохіто, що прийняв ім'я Імператора Рейґена. Сам відставний монарх отримав титул Верховного Імператора і присвятив решту свого життя вивченню японської літератури.
26 березня 1685 року Імператор Ґо-Сай помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі., на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото..
Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та література
『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Історія Імператорів
Посилання
Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії