Начхати нам на огіркового короля! — фантастичний дитячий роман австрійської письменниці Крістіне Нестлінґер, опублікований у 1972 році у видавництві з ілюстраціями Вернера Маурера.

Сюжет Дванадцятирічний Вольфганг розповідає, як у Великодню неділю в його родині з'являється схожий на огірок король Кумі-Орі, якого піддані вигнали з його королівства у підвалі. У той час як батько вирішує надати «Огірку» притулок і поселити його у своїй кімнаті, а наймолодший син Нікі навіть заводить із ним дружбу, решта родини швидко з'ясовує, що пихатий король бреше та краде, аби маніпулювати оточенням.

Коли Вольфганг знайомиться з іншими Кумі-Орі та дізнається про плани помсти короля, у яких батькові відведена вирішальна роль, діти змушені виступити проти власного батька.

Інтерпретація, передісторія та критика Книга лише на перший погляд є історією про те, як Огірковий король стає причиною численних негараздів. Насправді ж родина Гогельманів перебуває у кризі, яка лише гостро виявляється на тлі суперечок навколо Кумі-Орі. Батько перевантажений фінансовою відповідальністю, а тому піддається на фальшиві обіцянки короля. Він майже не має часу на родину і змушений усвідомити, що вона вибудовує власний світогляд, до якого він більше не має доступу. Тому він розцінює поведінку дітей, політичні розбіжності зі своїм батьком та спроби дружини виступити посередницею як нелояльність і неповагу.

Літературознавець і письменник звернув увагу на те, що ім'я Огіркового короля запозичене з єврейської традиції: слова «Кумі Орі» (два наказові дієслова в івриті) походять із Книги Ісаї; вони означають «Вставай!» — «Світися!» і стосуються Єрусалима як обіцянка майбутньої слави (Ісая 60:1). У центрі переосмислення роману має стояти неоднозначність концепції використання центрального змісту юдаїзму як імені для глибоко неприємного персонажа, якого зрештою «списують з рахунків»Lothar Quinkenstein: Ein Gemüsediktator namens Jerusalem; tagesspiegel.de, 25. Januar 2013Lothar Quinkenstein: Jerusalem als intrigante Gurke? Eine Relektüre von «Wir pfeifen auf den Gurkenkönig». In: interjuli. Internationale Kinder- und Jugendliteraturforschung, 02/2013, S. 77–91..

Крістіне Нестлінґер пояснювала, що знайшла це ім'я у вірші Пауля Целана «Будь собою» (), який закінчується словами «kumi / ori». Після цього вона попросила єврейську дитячу письменницю Міру Лобе (яка померла у 1995 році) перекласти їх. «Це був чорний гумор, суто для мене — назвати „Вставай!“ цю жахливо консервативну істоту, проти якої бунтують», — казала Нестлінґер. — «Я зовсім не знала, що це Єрусалим має повстати». На запитання, чи не робить єврейське ім'я головного героя євреєм, вона відповіла: «Він же огірок, прошу Вас!» Вона наголосила, що антисемітизм їй далекий, що доводить її книга .

Екранізації, радіопостановки та сценічні версії 1974: зняв телевізійний фільм за мотивами роману. Роль батька виконав , а вчителя математики Хаслінгера зіграв . 1982: Дюссельдорфське видавництво «Schwann-Bagel» під своїм лейблом Schwanni випустило аудіовиставу за книгою; режисером виступив Петер Фолькен. Нова адаптація у виконанні оповідача , що вийшла у видавництві «Beltz & Gelberg», у 2007 році отримала . 1990: Начхати нам на огіркового короля!", театральна п'єса та (світова прем'єра відбулася 28 січня 1990 року в театрі , Берлін) 2024: , музичний театр для дітей Самуеля Пендербейна (світова прем'єра — 15 вересня 2024 року в Оперному театрі Цюриха).

Нагороди У 1973 році Нестлінґер отримала за книгу Начхати нам на огіркового короля! .

Рекомендації Начхати нам на огіркового короля! включена до літературного довідника для вікової категорії 8+ років.

Видання

Christine Nöstlinger: Wir pfeifen auf den Gurkenkönig (нім.). 44. Auflage. Rowohlt-Taschenbuch-Verlag, Reinbek bei Hamburg 2011, ISBN 978-3-499-20153-0.

Примітки