Мюон g−2 або Мюон g-2 (читається як мюон же мінус два) — це експеримент з фізики елементарних частинок проведений у лабораторії Фермілаб, метою якого було вимірювання аномального магнітного дипольного моменту мюона з точністю 0,14 ppm, що є чутливим тестом Стандартної моделі елементарних частинок.
Мюон, як і його легший "брат" електрон, діє як крихітний магніт. Параметр, відомий як «g-фактор», вказує на силу магніту та швидкість його обертання в зовнішньому прикладеному магнітному полі. Саме ця швидкість обертання опосередковано вимірюється в експерименті з мюоном g−2.
Значне відхилення виміряного значення дипольного моменту від теоретичних прогнозів спостерігався з кінця 1990-х років, що робить такий тест предметом високого інтересу у фізиці високих енергій, оскільки це може вказувати на внесок у теоретичне значення полів (частинок) поза межами Стандартної моделі, тобто свідчити про існування нових частинок. Однак використання сучасних методів ґраткової КХД у розрахунках поляризації вакууму адронів на основі даних з 2020 року призвело до оновлення теоретичних прогнозів та зниження різниці із експериментальним значенням до стандартне відхилення 0.5 сигма станом на квітень 2026 року.
Експериментальні результати 9 липня 2023 року у Фермілаб оголосили, що завершили проведення експерименту Мюон g-2, який тривав 6 років. Початкові результати, що базувались на даних, отриманих за перший рік були опубліковані 7 квітня 2021 року. Результати перших трьох років були опубліковані в серпні 2023 року. Остаточні результати, що спираються на всі шість років експерименту опубліковані 3 червня 2025 року.
Примітки