Група двадцяти, або G20 чи Велика Двадцятка, — група міністрів фінансів та керівників центральних банків 20 економік: 19 з найбільших економік світу, Європейського Союзу та Африканського Союзу. Загалом, економіки G-20 становлять 90 % світового ВНП, 80 % світової торгівлі (включаючи внутрішню торгівлю у ЄС) та дві третини населення світу.
Історія Рішення про організацію міжнародного форуму «Група двадцяти» (G-20) було прийнято на зустрічі міністрів фінансів і голів центральних банків країн «Групи семи» у Вашингтоні 25 вересня 1999 року.
Ідея створення «Групи двадцяти» обумовлена прийнятим на зустрічі лідерів «Групи семи» в Кельні в червні 1999 року рішенням встановити «неформальний механізм для діалогу з ключових питань економічної та фінансової політики між системно утворюючими країнами світу з метою досягнення стабільного і стійкого зростання світової економіки на благо всіх країн».
Засновницька конференція міністрів фінансів і керівників центральними банками «Великої двадцятки» відбулася 15-16 грудня 1999 року в Берліні. Конференція визначила, що «Група двадцяти» є неформальною організацією, що об'єднує країни з різних регіонів світу і з різним рівнем господарського розвитку, а також провідні міжнародні фінансові організації на основі зацікавленості в колективному вирішенні найважливіших світових економічних і фінансових проблем.
Членами «двадцятки» є Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Південна Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія і Європейський Союз. Постійними учасниками зустрічей «двадцятки» є МВФ, Європейський центральний банк і Світовий банк.
Загалом на країни «двадцятки» припадає понад 85 % світового ВВП. У них живе понад 60 % населення світу, причому 66 % бідного населення також припадає на ці країни.
Основна форма діяльності G20 — щорічні зустрічі на рівні міністрів фінансів і голів центробанків. Зустрічі проходять в країні, яка є головою групи.
Країна-голова G20 міняється щорічно за принципом ротації. При цьому щороку країни, що головують, повинні бути з різних регіонів (наприклад, у 2007 році головувала ПАР, у 2008 році — Бразилія, у 2009 році — Велика Британія). Тимчасовий секретаріат розташовується в країні, що головує.
Посилення ролі форуму під час світової кризи 14-16 листопада 2008 року у Вашингтоні відбувся саміт «двадцятки», в рамках якого обговорювалися наслідки світової фінансової кризи та заходи, необхідні для його подолання. Учасники саміту в спільній декларації затвердили п'ять принципів реформ для зміцнення фінансових ринків і режимів регуляцій для запобігання майбутнім кризам, а також домовилися провести наступну зустріч «двадцятки» до 30 квітня 2009 року. У роботі вашингтонського форуму брали участь лідери держав-членів G20, ЄС, ООН, МВФ, Світового банку і Форуму фінансової стабільності.
Саміт «двадцятки» в Лондоні 2 квітня 2009 року продовжив обговорення шляхів подолання кризи, і водночас зібрав значні виступи антиглобалістів.
25 вересня 2009 на саміті G20 в Піттсбурзі лідери країн G20 домовилися про перерозподіл квот в Міжнародному валютному фонді і Світовому банку на користь країн, що розвиваються. На користь динамічних ринків країн, що розвиваються, буде перерозподілено не менше трьох відсотків голосів у СБ і щонайменше п'ять відсотків голосів у МВФ. Крім того, вирішено, що з 2011 року саміти G20 проходитимуть щорічно, а не двічі в рік, як раніше. У 2010 році зустрічі «двадцятки» пройшли в червні в Канаді та в листопаді в Південній Кореї. У 2011 році саміт відбувся у Франції. Згідно з рішеннями саміту, G20 стане головним форумом для вирішення питань глобальної економіки замість «Групи семи», а Світовий банк візьме на себе вирішення таких глобальних проблем, як продовольча безпека і зміна клімату.
Структура
Саміти
Саміти G-20 були створені як відповідь на глобальну фінансову кризу 2007—2010 років і на зростаюче визнання того, що ключові розвиткові економіки не були належним чином включені до основної глобальної економічної дискусії й управління. Саміти глав держав та урядів G-20 проводяться на додаток до засідань міністрів фінансів і керівників центральних банків. Після дебюту в 2008 році на найвищому рівні у Вашингтоні, лідери G-20 зустрічалися двічі на рік в Лондоні і Піттсбурзі в 2009, Торонто і Сеулі в 2010 році. Також саміти було проведено у Франції (2011), Мексиці (2012), Росії (2013), Австралії (2014), Туреччина (2015), Китайська Народна Республіка (2016), Німеччина (2017), Аргентина (2018), Японія (2019), Італія (2021), Індонезії (2022), Індії (2023). Саміт 2023 року — перший в історії саміт G20, який відбувся в Індії, а також у Південній Азії загалом. Саміт 2024 року відбувся у Ріо-де-Жанейро 18-19 листопада 2024 року (Бразилія).
Дата Держава Місто Листопад 2008 Вашингтон Квітень 2009 Лондон Вересень 2009 Пітсбург Червень 2010 Торонто Листопад 2010 Сеул Листопад 2011 Канни Червень 2012 Вересень 2013 Санкт Петербург Листопад 2014 Брисбен Листопад 2015 Анталія Вересень 2016 Ханчжоу Липень 2017 Гамбург Листопад 2018 Буенос-Айрес Червень 2019 Осака Листопад 2020 Жовтень 2021 РимРимський саміт G20 — 2021 // Економіст (Ukrainian journal «Economist»), 2021, № 10, С.4-6. Листопад 2022 БаліВересень 2023Нью-ДеліЛистопад 2024Ріо-де-ЖанейроЛистопад 2025Йоханнесбург 2026Маямі
Учасники
Двадцятим, колективним членом організації, є Європейський союз, який репрезентують голова Європейської Ради та голова Європейського центрального банку.
Поточні лідери
Фотогалерея
Примітки
Посилання
http://www.g20.org/ G-20 Seoul Summit 2010 G-20 Information Centre from the University of Toronto A Guide To Committees, Groups, And Clubs from the International Monetary Fund G-20 Special Report from The Guardian IPS News — G-20 Special Report The G-20's role in the post-crisis world by FRIDE The Group of Twenty—A History, 2007