«Наш клас. Історія в XIV уроках» () — п'єса польського драматурга , написана у 2008 році і вперше поставлена у 2009 році.
П'єса розповідає про долю десятьох однокласників — поляків і євреїв — від дитинства у міжвоєнній Польщі (з 1925 року) до початку XXI століття. Історичним підґрунтям п'єси є Голокост, зокрема погром у Єдвабному — масове вбивство євреїв у липні 1941 року.
Твір належить до найвідоміших зразків сучасної польської драматургії і є однією з найвідоміших за кордоном сучасних польських п'єс.
Зміст і структура П'єса побудована як цикл із 14 «уроків», у яких простежується доля десятьох однокласників — поляків і євреїв — від дитинства у міжвоєнній Польщі до початку XXI століття. Центральним історичним тлом є ескалація насильства під час Другої світової війни та подальші наслідки для героїв і спільноти містечка, в якому відбуваються дії. Частина однокласників стають жертвою насильства, частина — виконавцями насильства, а один із однокласників Абрам емігрував до Сполучених Штатів до війни і виступає у ролі спостерігача.
Дослідники й театральні оглядачі пов'язують драму з реальними обставинами погрому в Єдвабному 1941 року; п'єса є одним із перших помітних культурних творів, який осмислює трагедію у Єдвабному.
Дійові особи
Дора (1920–1941) Зоха (1919–1985) Рахелька; після навернення в католицизм — Маріанна (1920–2002) Якуб Кац (1919–1941) Рисік (1919–1942) Менахем (1919–1975) Зигмунд (1918–1977) Генек (1919–2001) Владек (1919–2001) Абрам (1920–2003)
Постановки та сприйняття П'єса була поставлена у низці міст по всьому світу, зокрема у Варшаві, Лондоні, Нью-Йорку та Парижі. Світова прем'єра відбулася у 2009 році у Лондоні, а польська прем'єра — у 2010 році у Варшаві.
В Україні прем'єра вистави «Наш клас» за мотивами п'єси відбулася у 2017 році у театральному просторі «Сцена 6» на базі Довженко-Центру (режисер — Сергій Перекрест). У листопаді 2025 року відбулася прем'єра в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка у Києві (режисер — Станіслав Іванов).
У 2010 році п'єса отримала престижну польську літературну премію «Ніке» — вперше в історії премії її отримав драматичний твір. Деякі оглядачі критикували п'єсу за, на їхню думку, наявний у ній антиполонізм — негативне висвітлення більшості дійових осіб-поляків.
Примітки