Клод Моне написав кілька серій із майже 100 імпресіоністських олійних картин з різними видами річки Темзи восени 1899 року та на початку 1900 і 1901 років під час перебування в Лондоні. Одна з цих серій складається з видів Вестмінстерського палацу, резиденції британського парламенту, і першу з цих картин він розпочав писати приблизно о 15:45 13 лютого 1900 року. Усі картини серії мають однаковий ракурс з вікна Моне або тераси лікарні Святого Томаса з видом на Темзу, а приблизний розмір полотна — 81 см × 92 см (32 дюйми × 36 3/8 дюймів). Однак вони написані у різний час доби та за різних погодних умов.

На час створення серії «Будівля Парламенту» Моне відмовився від своєї колишньої практики завершувати картину на місці, перед об'єктом зображення. Він продовжував удосконалювати зображення вдома, в Живерні, Франція, і для цього надсилав до Лондона фотографії. Це викликало деяку негативну реакцію, але Моне відповів, що його спосіб написання твору — це його особиста справа, а остаточний результат має оцінювати глядач.

Галерея Деякі з 19 відомих картин із серії «Будівля Парламенту»:

Контекст

Перебуваючи у вигнанні під час французько-прусської війни, Моне вперше відвідав Лондон у 1870 році. Він був зачарований містом і пообіцяв собі колись повернутися сюди. Захоплення Моне Лондоном полягало насамперед у туманах, побічному продукті промислової революції. Однак письменники припускають, що Моне також надихали його сучасники Дж. М. В. Тернер і Джеймс Ебботт Макніл Вістлер, які також були зачаровані атмосферою Лондона та його атмосферними ефектами загалом. Таким чином, у 1899 році Моне повернувся до Лондона та зняв кімнату в готелі «Савой», звідки відкривався чудовий вид, що дозволило йму розпочати серію картин, присвячених місту.

Між 1899 і 1905 роками Моне періодично їздив до Лондона, щоб писати картини. Окрім полотен із зображенням будівель Парламенту, Моне створив інші картини з видами міста, зокрема серії «Міст Чаринг-Крос» і «Міст Ватерлоо». Хоча Моне розпочав усі картини в Лондоні, багато з них він завершив у своїй майстерні в Живерні. Як результат, деякі критики ставлять під сумнів точність цих картин. З іншого боку, аналіз положення Сонця, опублікований у 2006 році, показує, що картини Моне «містять елементи точного спостереження та потенційно можуть розглядатися як опосередкований показник вікторіанського смогу та атмосферних умов, які вони зображають». Дослідження 2023 року показує, що «стилістичні зміни від більш фігуративних до імпресіоністичних картин Тернера й Моне протягом ХІХ століття сильно корелюють зі зростанням рівня забруднення повітря. Зокрема, стилістичні зміни в їхніх працях у бік більш розмитих контурів і білішої колірної палітри відповідають оптичним змінам, очікуваним від високих концентрацій аерозолів в атмосфері. Ці результати вказують на те, що картини Тернера й Моне відображають елементи атмосферних екологічних змін під час промислової революції»https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2219118120 Окремі картини художників, таких як Вінсент ван Гог та Едвард Мунк, зображують конкретні атмосферні явища, що викликає питання про те, чи впливають довгострокові зміни навколишнього середовища на стилістичні тенденції в живописі. В результаті промислової революції в XIX столітті антропогенні викиди аерозолів зросли до безпрецедентного рівня, особливо в містах Західної Європи, що призвело до зменшення контрасту та збільшення інтенсивності оптичного середовища. Тут ми показуємо, що тенденції від більш фігуративних до імпресіоністичних зображень у картинах Дж. М. В. Тернера та Клода Моне в Лондоні та Парижі протягом XIX століття точно відображають фізичні зміни в їхньому місцевому оптичному середовищі. Зокрема, ми демонструємо, що зміни в місцевих викидах діоксиду сірки є статистично значущою пояснювальною змінною для тенденцій у контрасті та інтенсивності робіт Тернера, Моне та інших художників, навіть після врахування часових тенденцій та тематики. Індустріалізація змінила екологічний контекст, в якому малювали Тернер і Моне, і наші результати показують, що їхні картини відображають зміни в оптичному середовищі, пов'язані зі зростаючим забрудненням атмосфери під час промислової революції..

Публічна демонстрація

Імпресіоністи в Лондоні У 2018 році галерея Тейт-Британія в Лондоні виставила шість картин із цієї серії в одній залі в межах тимчасової виставки під назвою «Імпресіоністи в Лондоні, французькі художники у вигнанні (1870—1904)», присвяченої тимчасовому вигнанню французьких художників та художників-імпресіоністів до Лондона під час французько-прусської війни. Це було рідкісним випадком, оскільки жоден музей не володіє й не виставляє більш як дві картини із цієї серії у своїй постійній колекції.

Картини також були виставлені в Малому палаці, коли тимчасова виставка переїхала з Лондона до Парижа.

Шість картин були зразками з наступних колекцій:

Чиказький художній інститут Бруклінський музей Музей кайзера Вільгельма Музей мистецтва Метрополітен Музей д'Орсе Музей сучасного мистецтва Андре Мальро — MuMa

Моне та архітектура У 2018 році Національна галерея в Лондоні знову виставила на показ три картини з цієї серії в одній залі в межах тимчасової виставки під назвою «Моне й архітектура», присвяченої використанню Клодом Моне архітектури як засобу структурування та оживлення свого мистецтва. Це було рідкісним випадком, оскільки жоден музей не володіє й не виставляє понад дві картини з цієї серії у своїй постійній колекції.

Три виставлені картини були зразками з наступних колекцій:

Музей витончених мистецтв, Сент-Пітерсбург Кунстгаус Цюриха Палац образотворчих мистецтв (Лілль)

Див. також

Список картин Клода Моне

Примітки

Додаткова інформація