Туніс — невелика держава на півночі Африки, що простягається від берегів Середземного моря до південних країв Сахари. У геологічному сенсі ця країна — одночасно частина стародавньої Африканської платформи і зона, де тектонічні сили, пов'язані з Альпійськими орогенними процесами, формували складні структури, складені осадовими породами різних епох і пронизані розломами та складками. Ця виняткова геодинамічна історія зробила територію Тунісу цікавим об'єктом для геологів і захопливою природною ілюстрацією еволюції земної кори.

Геологічна будова

Туніс розташований на північному краю Африканської плити, безпосередньо біля межі з Євразійською плитою, що проходить Середземним морем. Тут проявляються відбитки давніх глобальних подій: розшарування палеоконтинентів, формування Тетіського океану та альпійські колізійні процеси, які сформували сучасний ландшафт.

Геологічно територію можна поділити на кілька великих зон, що простягаються з півночі на південь: Напірна зона — у північній частині країни, де структури складчасті й сильно деформовані внаслідок альпійської тектоніки; Середньотуніська зона Атласу — серія великих антикліналей та синкліналей, утворених у мезозойсько — кайнозойський періоди; Східна структурна платформа — великі плоскі райони з осадовими відкладами; Сахарська платформа на півдні — стабільна частина Африканської плити з меншою тектонічною активністю.

Ці зони позначені системою розломів, складок та зон стиснення і розтягнення, які контролюють сучасний рельєф і структуру земної кори країни.

Стратиграфія

Гірські породи Тунісу охоплюють величезний часовий діапазон — від палеозою (понад 250 млн років тому) до пліоцен—четвертинних відкладів.

Палеозойські та тріасові відклади

Найдавніші породи країни датуються палеозойською орогенією і представлені в основному в південних і західних регіонах. У тріасі формувалися важливі осадові товщі пісковиків, аргілітів і доломітів, що свідчать про зміни континентальних та прибережних умов осадонакопичення.

Юрський та крейдовий періоди

У мезозойську еру відклади продовжуються: морські карбонати, мергелі та пісковики утворюють потужні шари. У той час, коли рівень моря змінювався, в Тунісі відклалися товщі морських відкладів з великою кількістю скам'янілостей, включно з амонітами та іншими морськими організмами.

Тут також відомі континентальні утворення пізньої крейди, які включають пласти червоних пісковиків та конгломератів річкового походження, а також формації, що містять рештки динозаврів, зокрема в формації Aïn el Guettar на півдні Тунісу.

Кайнозойські осадові товщі

Починаючи з палеоцену і до сьогодення, в країні накопичувалися морські й континентальні відклади — глини, мергелі, піски, гравеліт та гіпсові шари. Вони утворили плейстоценові континентальні відклади, що формують сучасні плато й рівнини.

Тектоніка та сучасна структура

Сучасна геологічна структура Тунісу значною мірою обумовлена подіями пізнього неогену — міоцену та плейстоцену. У цей час відбувалися як розширення (екстензія), так і стискання (компресія) тектонічних блоків.

У північній частині країни можна виділити складчасті структури Атласу — антикліналі й синкліналі, спричинені стискальними процесами, що пов'язані з контактом Африканської і Євразійської плит. На півдні альпійські впливи слабші, і панують стародавні платформи з осадовими покладами, що майже не деформовані.

Осадові басейни та мінеральні ресурси

Значна частина геологічної історії Тунісу пов'язана з формуванням осадових басейнів, таких як Туніський жолоб та інші внутрішні западини, де накопичувалися товщі осадових порід. Ці осади містять економічно важливі мінеральні ресурси: нафта і природний газ — у товщах палеозойських і мезозойських пісковиків і вапняків є перспективи для вуглеводнів; фосфати — Туніс є одним з провідних виробників фосфатної сировини, яка утворилася в осадових басейнах з морських відкладів; будівельні матеріали — вапняки, мармур та інші осадові породи широко використовуються в будівництві.

Вплив геології на рельєф

Рельєф Тунісу відображає глибоку геологічну історію: Гори Атласу — серія низьких гірських хребтів і плато, які простягнулися з заходу на схід і формують «кістяк» центральної частини країни; Прибережні рівнини — широкі низовини на сході, утворені молодими осадовими вапняками та пісками; Пустеля Сахара на півдні — регіон стародавніх осадових пустельних відкладів, пісків і гравійних полів.

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с. Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Природа мира. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 399 с. Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008.  — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с.  — ISBN 978-966-346-330-8 Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : Навч.-метод. посібник. — Львів : Видавн. центр ЛНУ, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 Aïn el Guettar Formation Geology of Tunisia Geology and hydrocarbon potential of Tunisia basins (Conference) | OSTI.GOV Metallogenic Evolution Related to Mantle Delamination Under Northern Tunisia | MDPI Regional Geology of the Republic of Tunisia SE fault and crustal structure in Tunisia derived from gravity data Structural evolution of Cenozoic basins in northeastern Tunisia Geography Geology - IAEA INFCIS